§ 6-1. Порука: пояснення, оцінка кредитоспроможності та обов'язок відмовити у кредиті

Закон про фінансові договори (Finansavtaleloven)·LOV-2020-12-18-146

Машинний переклад з норвезької. Чинним є норвезький текст. Читати оригінал норвезькою.Norsk English العربية Polski Українська

Коротко

Текст закону (неофіційний переклад)

§ 6-1. Обов'язок надати пояснення, оцінка кредитоспроможності та обов'язок відмовити у кредиті

(1) Перед укладенням договору поруки кредитодавець (kredittyter) у межах обов'язку консультувати відповідно до § 3-1 третьої частини повинен надати поручителю, який є споживачем, достатні та адаптовані пояснення відповідно до правил § 5-1.
(2) Перед укладенням договору поруки, зокрема договору про істотне розширення відповідальності за порукою, кредитодавець повинен провести ретельну оцінку кредитоспроможності поручителя. § 5-2 застосовується відповідно. Якщо договір поруки має охоплювати відповідальність за давнішим боргом, необхідно провести нову оцінку кредитоспроможності клієнта-позичальника відповідно до § 5-2, а результат оцінки кредитоспроможності повинен бути повідомлений поручителю до укладення договору.
(3) Коли кредитодавець збирає інформацію від поручителя, кредитодавець повинен повідомити, що надання поручителем інформації або необхідних документів є передумовою для оцінки кредитоспроможності та для договору поруки. Також слід повідомити, що якщо згодом буде встановлено, що поручитель свідомо приховав або підробив інформацію чи необхідні документи, кредитодавець має право розірвати договір відповідно до § 3-51 першої частини пункту a. Якщо договір поруки укладається, результат оцінки кредитоспроможності повинен бути повідомлений поручителю до укладення договору. § 5-3 частини з третьої по п'яту застосовуються відповідно.
(4) Кредитодавець може укласти договір поруки лише тоді, коли на підставі оцінки кредитоспроможності є ймовірним, що споживач має достатню кредитоспроможність, щоб виконати зобов'язання так, як цього вимагають запропоновані умови. Достатня кредитоспроможність не може обґрунтовуватися виключно тим, що поточна вартість наданого забезпечення перевищує або перевищуватиме відповідальність за порукою. Те саме стосується прогнозів щодо майбутньої вартості забезпечення.
(5) § 5-4 третя частина та § 5-5 застосовуються відповідно.
Джерело: Lovdata — Finansavtaleloven (Закон про фінансові договори) § 6-1

Що це означає?

Поручитель — це особа, яка гарантує сплату чужого боргу. Цей параграф надає поручителю, який є споживачем, приблизно такий самий захист, який отримує позичальник згідно з розділом 5. Правило значною мірою переносить норми §§ 5-1 – 5-5 на відносини поруки.

Перед укладенням договору банк повинен надати поручителю адаптовані пояснення відповідно до правил § 5-1. Банк також повинен ретельно оцінити кредитоспроможність поручителя так само, як за § 5-2. Якщо порука стосується давнішого боргу, банк повинен провести нову оцінку кредитоспроможності позичальника і повідомити поручителю результат до укладення договору. Це стосується також випадків істотного розширення відповідальності за порукою.

Коли банк збирає інформацію від поручителя, він повинен повідомити, що поручитель зобов'язаний її надати і що свідоме приховування чи підробка можуть дати право розірвати договір (heving) відповідно до § 3-51 першої частини пункту a. Результат оцінки кредитоспроможності повинен бути наданий поручителю до укладення договору. Частини з третьої по п'яту § 5-3 застосовуються відповідно. Вони, зокрема, містять правила про повідомлення у разі автоматизованої відмови та про те, що банк не зобов'язаний обґрунтовувати відмову понад те, що вимагається.

Четверта частина — це обов'язок відмовити у кредиті. Банк може укласти договір поруки лише тоді, коли є ймовірним, що споживач має достатню кредитоспроможність. Вартість наданого забезпечення, поточна чи прогнозована майбутня, сама по собі не може бути підставою для висновку, що кредитоспроможність достатня. П'ята частина посилається на § 5-4 третю частину та на § 5-5, тож санкції за порушення застосовуються й щодо поручителя. Це, зокрема, означає, що зобов'язання поручителя можуть бути пом'якшені, якщо порука була надана всупереч обов'язку відмовити у кредиті.

Цей параграф відкриває розділ 6. Наступні правила стосуються обов'язку повідомляти про відсутність забезпечення (§ 6-2), повідомлення у разі порушення зобов'язань і відстрочення платежу (§ 6-3), права поручителя на інформацію (§ 6-4), зміни вимоги за порукою (§ 6-5), звільнення забезпечення (§ 6-6), зменшення та припинення відповідальності (§ 6-7), страхування боргу (§ 6-8) та строку звільнення від відповідальності (§ 6-9). § 3-36 (інформація про відповідальність за порукою) посилається на цей параграф. Пояснення ґрунтуються на обов'язку консультувати відповідно до § 3-1 третьої частини, згідно з якою банк повинен з'ясувати потреби клієнта (kunde) та надати консультацію.

Приклад: споживач збирається стати поручителем за чужим кредитом. Перш ніж поручитель підпише договір, банк повинен пояснити, що означає ця відповідальність, оцінити, чи зможе поручитель справді заплатити в разі потреби, і повідомити результат цієї оцінки.

Пов'язані параграфи
Усі §§ Закону про фінансові договори →
Запитання на цю тему