§ 32. Відшкодування збитків через недоліки туристичного пакета

Мандрівник може вимагати відшкодування збитків за втрати, спричинені недоліком туристичного пакета. Відшкодування збитків має бути належним, і його мають виплатити без зайвої затримки. Ця вимога є окремою вимогою поряд зі зниженням ціни (prisavslag) згідно з § 31, і вони покривають різне: зниження ціни випливає із самого недоліку, а відшкодування збитків стосується втрат, яких зазнав мандрівник.

Організатор звільняється від відповідальності за відшкодування збитків (erstatningsansvar) у двох ситуаціях. Перша — коли організатор може документально підтвердити (довести), що недолік спричинили «непереборні та надзвичайні обставини». Друга — коли недолік спричинила третя особа, не пов'язана з наданням туристичних послуг, і його неможливо було ні передбачити, ні відвернути. Тягар доказування (bevisbyrde) (хто має щось довести) у першому випадку лежить на організаторові. Через обидва винятки мандрівник може залишитися без відшкодування збитків, навіть якщо недолік справжній.

Приклад: мандрівник несе додаткові витрати, бо обумовлену послугу не надали. Якщо організатор не може документально підтвердити жоден із двох винятків, мандрівник має право на відшкодування збитків за ці витрати. Якщо ж організатор може довести, що причиною були «непереборні та надзвичайні обставини», вимога відпадає.

Кілька сусідніх параграфів пов'язані з вимогою про відшкодування збитків. § 33 поширює на організатора межі відшкодування, встановлені транспортним правом, а § 34 передбачає, що зниження ціни та відшкодування збитків не позбавляють прав згідно з транспортним законодавством. Якщо повернення додому (hjemtransport) неможливе через надзвичайні обставини, організатор має покрити необхідне проживання (innkvartering) щонайбільше за три ночі згідно з § 35. Крім того, організатор зобов'язаний допомагати мандрівникам, які опинилися у скрутному становищі, згідно з § 36. Альтернативні послуги та розірвання договору (heving) регулюються § 28 та § 29, а повернення додому — § 30.