§ 3-36. Інформація для поручителів

Цей параграф стосується поруки (розділ 6), тобто ситуації, коли хтось ручається за чужий борг. Поручитель має отримати ту саму інформацію, що й сам клієнт за кредитом. Крім того, поручитель має дізнатися про загальний ризик, пов'язаний із взяттям на себе такої відповідальності, про те, чи вимагається страхування боргу або інші додаткові послуги, а також чи повинен поручитель сам надати забезпечення. Якщо відповідальність охоплює старіший борг, поручитель має дізнатися, чи не виконується цей борг належним чином і що показала оцінка кредитоспроможності клієнта. Поручитель також має отримати інформацію про право звільнитися від відповідальності та про вимогу до клієнта за кредитом.

Частина друга додає інформацію про суму. Кредитодавець повинен повідомити загальну або максимальну суму, яку має забезпечувати відповідальність за порукою, а також чи може поручитель відповідати ще й за відсотки та витрати, якщо клієнт за кредитом не виконає свої зобов'язання. Це доповнює інформацію про витрати в § 3-28 пункті a, наскільки вона підходить для договору поруки. Правила щодо відсотків і витрат містяться в § 6-11 та § 6-12: поручитель не зобов'язаний сплачувати особливі відсотки за прострочення (forsinkelsesrente), спричинені невиконанням зобов'язань клієнтом за кредитом, і відповідає за судовий збір і витрати на стягнення лише тоді, якщо його було заздалегідь попереджено.

Інформація про звільнення від відповідальності та вимогу до клієнта за кредитом стосується двох практичних прав. Відповідно до § 6-9 поручитель може повністю або частково виконати своє зобов'язання, якщо клієнт за кредитом порушує кредитний договір (kredittavtale) не в незначний спосіб або якщо такого порушення слід очікувати. У такому разі поручитель має повідомити кредитодавця та клієнта про те, коли буде здійснено платіж, і після цього вступає в кредитний договір. Відповідно до § 6-13 поручитель може вимагати від клієнта за кредитом оплату в межах суми, за яку поручитель може нести відповідальність перед кредитодавцем, зокрема коли очевидно, що кредитний договір буде істотно порушено.

До укладення договору кредитодавець також повинен надати поручителю, який є споживачем (forbruker), пояснення, пристосовані до його потреб, та оцінити кредитоспроможність поручителя (§ 6-1). Якщо порука має покривати старіший борг, оцінку кредитоспроможності клієнта за кредитом потрібно провести повторно, а результат повідомити поручителю до укладення договору. Це пов'язано з інформацією про старіший борг, якої вимагає § 3-36.