§ 3-35. Стандартизована форма інформації про кредит (standardisert kredittopplysningsskjema)

Закон про фінансові договори (Finansavtaleloven)·LOV-2020-12-18-146

Машинний переклад з норвезької. Чинним є норвезький текст. Читати оригінал норвезькою.Norsk English العربية Polski Українська

Коротко

Текст закону (неофіційний переклад)

§ 3-35. Стандартизована форма інформації про кредит

(1) Для договорів згідно з главою 5 та 6 необхідно використовувати такі стандартизовані форми інформації про кредит:
  1. для іпотечного кредиту: форма, наведена в додатку II до Директиви про іпотечні кредити (директива 2014/17/EU)
  2. для овердрафту, рефінансування та кредитних договорів, які кооперативні підприємства пропонують своїм членам на особливих умовах: форма, наведена в додатку III до Директиви про споживчий кредит (директива 2008/48/EF)
  3. для кредитних договорів, на які не поширюються літери a або b: форма, наведена в додатку II до Директиви про споживчий кредит (директива 2008/48/EF).
(2) Форму інформації про кредит надають клієнтові (kunde) до укладення кредитного договору. У разі кредитних договорів, зазначених у частині першій літері b, кредитодавець (kredittyter) може виконати свій обов'язок надання інформації також іншим способом, який так само чітко зазначає всю інформацію та умови договору відповідно до частини першої § 3-23.
(3) У тій мірі, в якій договір стосується кредиту, вважається, що кредитодавець виконав обов'язок надання інформації згідно з частиною першою § 3-22, якщо клієнт отримав персоналізовану та оновлену форму інформації про кредит відповідно до правил частин першої та другої.
(4) Інформацію, яку за потреби надають клієнтові на додаток до інформації, що міститься у стандартизованій формі інформації про кредит згідно з частиною першою, слід надавати в окремому письмовому документі.
Джерело: Lovdata — Finansavtaleloven (Закон про фінансові договори) § 3-35

Що це означає?

Цей параграф передбачає, що кредитні договори та договори поруки (глава 5 та 6) мають супроводжуватися стандартизованою (уніфікованою) формою. Яку форму використовують, залежить від типу кредиту. Для іпотечного кредиту використовують форму з Директиви ЄС про іпотечні кредити. Для овердрафту, рефінансування та деяких позик, які кооперативні підприємства надають своїм членам, використовують окрему форму з Директиви про споживчий кредит, а для всіх інших кредитних договорів — іншу форму з тієї ж директиви.

Клієнт має отримати форму до укладення кредитного договору. Для овердрафту, рефінансування та позик від кооперативних підприємств кредитодавець може натомість виконати цей обов'язок іншим способом, якщо вся інформація та умови викладені так само чітко і надані письмово згідно з правилами частини першої § 3-23. Якщо кредитодавець бажає надати більше інформації, ніж містить форма, додаткова інформація має бути в окремому письмовому документі.

Форма також важлива для обов'язку надавача послуг (tjenesteyter) згідно з § 3-22. Якщо клієнт отримує форму, заповнену саме для нього та оновлену, обов'язок надання інформації щодо кредиту згідно з частиною першою вважається виконаним. Отже, стандартної форми без адаптації до клієнта недостатньо.

Цей параграф доповнює § 3-34, який перелічує, що має містити інформація про кредит, та § 3-36, який стосується інформації для поручителів (kausjonister). Приклад: кредитодавець має надати споживачеві (forbruker) іпотечний кредит. До укладення договору споживач повинен отримати форму для іпотечного кредиту, адаптовану до відповідної позики. Якщо кредитодавець хоче надати більше інформації, вона має бути в окремому документі.

Підґрунтям є § 3-22 та § 3-23: § 3-22 зобов'язує надавача послуг надати умови та інформацію завчасно до укладення договору, а § 3-23 за загальним правилом вимагає письмового документа. Стандартна форма — це спосіб, у який кредитодавець виконує ці вимоги щодо кредиту.

Пов'язані параграфи
Усі §§ Закону про фінансові договори →