§ 3-28. Інформація про вартість фінансових послуг (finansielle tjenester)

Закон про фінансові договори (Finansavtaleloven)·LOV-2020-12-18-146

Машинний переклад з норвезької. Чинним є норвезький текст. Читати оригінал норвезькою.Norsk English العربية Polski Українська

Коротко

Текст закону (неофіційний переклад)

§ 3-28. Інформація про витрати

У договорах, зазначених у § 3-22 частині другій, має надаватися така інформація про витрати:
  1. загальна сума всіх витрат, зборів тощо, які клієнт має сплатити надавачеві послуг (tjenesteyter), і перелік окремих складових, якщо такі є, див. також § 3-34, або основа для розрахунку, якщо точну вартість послуг вказати неможливо
  2. можливі витрати, що залежать від коливань на фінансових ринках, і в такому разі інформація про те, що історичну динаміку вартості та дохідність не можна використовувати як показник майбутньої динаміки та дохідності
  3. процентні ставки та обмінні курси, які застосовуватимуться, якщо такі є, див. § 3-15, зокрема інформація про те, що вони можуть змінюватися, а якщо погоджено базову процентну ставку або базовий обмінний курс — інформація про метод розрахунку фактичної процентної ставки чи обмінного курсу та про відповідну дату, індекс або основу для визначення базової процентної ставки чи базового обмінного курсу
  4. можливі умови про негайне застосування змін базової процентної ставки чи базового обмінного курсу і в такому разі — як надаватиметься інформація про ці зміни відповідно до § 3-15 частини другої
  5. можливі окремі витрати, які клієнт має сплатити за використання засобу дистанційного зв'язку, крім платежів надавачеві послуг
  6. за потреби — що можуть існувати й інші витрати, крім платежів надавачеві послуг
  7. які способи оплати доступні.
Джерело: Lovdata — Finansavtaleloven (Закон про фінансові договори) § 3-28

Що це означає?

Цей параграф стосується того, що клієнт має дізнатися про ціну. Головне — загальна сума витрат і зборів, які клієнт має сплатити надавачеві послуг, разом із переліком окремих складових. Якщо надавач послуг не може вказати точну ціну, він має надати основу для її розрахунку. Крім того, клієнт має дізнатися про витрати, що залежать від ринку, а також про те, що минула дохідність не дає надійного уявлення про майбутню дохідність. Також потрібно повідомити, які процентні ставки та обмінні курси застосовуватимуться, і що вони можуть змінюватися. Далі клієнт має дізнатися про окремі витрати на дистанційний зв'язок, про інші витрати, що не входять до плати надавачеві послуг, і про те, які способи оплати доступні.

Якщо погоджено базову процентну ставку (ставку з офіційного джерела, яку можуть перевірити обидві сторони) або базовий обмінний курс, клієнт має дізнатися, як розраховується фактична ставка чи курс і яка дата, індекс або інша основа використовується. Якщо погоджено, що зміни базового показника застосовуються одразу, клієнт має дізнатися про це, а також про те, як йому повідомлятимуть про зміни. Підставою для цього є § 3-15: зміни процентної ставки чи курсу, що залежать від такого базового показника, можуть набирати чинності негайно, без попередження, якого інакше вимагає § 3-14 частина друга, але клієнта потрібно якнайшвидше повідомити письмово, якщо не погоджено інше.

Ці правила є загальними. Для кредитів § 3-34 містить окремий перелік, зокрема щодо ефективної процентної ставки (effektiv rente) (річні витрати у відсотках, включно зі зборами) і відсотків за прострочення (forsinkelsesrente) (відсотків, що нараховуються в разі несвоєчасної оплати). Під час разових платіжних операцій (betalingstransaksjoner) клієнт може попросити письмовий документ про витрати та відсотки (§ 3-32). § 3-33 містить правила про стандартизовану форму інформації про збори та пояснювальний словник термінів, а § 3-39 встановлює особливий обов'язок надавати інформацію, коли пропозицію роблять під час телефонної розмови.

Пов'язані параграфи
Усі §§ Закону про фінансові договори →