§ 4-31. Пом'якшення відповідальності клієнта в разі зловживання платіжним інструментом

Цей параграф є запобіжником для клієнта. Згідно з § 4-30 на клієнта може бути покладено власну частку відповідальності (egenandel) або більшу відповідальність у разі зловживання платіжним інструментом. Пом'якшення означає, що відповідальність зменшують, якщо інакше результат був би несправедливим. Частина перша називає три чинники для оцінки: яка захисна інформація належала до інструмента, за яких обставин інструмент потрапив у чужі руки, і чи був сам банк необережним або іншим чином сприяв виникненню збитків.

Частина друга дозволяє пом'якшення в іншій ситуації. Якщо постачальник товарів або послуг прийняв платіж і розумів або мав розуміти, що використання інструмента було неправомірним, відповідальність клієнта також може бути зменшена. Тут акцент робиться на отримувачеві грошей, а не на клієнтові чи банку.

Частина третя встановлює абсолютну межу. Якщо клієнт вчинив шахрайство або навмисно не виконав обов'язки за § 4-23 частиною першою або § 4-24 частиною першою, відповідальність пом'якшити не можна. Отже, це не стосується того, хто лише був необережним. Таку необережність, навіть грубу, можна врахувати під час пом'якшення, тоді як умисел і шахрайство закривають цю можливість.

Приклад: клієнт необережно поводився з кодом і тому відповідає за збитки згідно з § 4-30. Водночас сам банк мав слабке місце, яке допомогло зловживанню вдатися. Тоді відповідальність може бути пом'якшена за частиною першою, адже участь банку є чинником в оцінці. Якби ж клієнт умисно порушив свої обов'язки, пом'якшення було б виключене за частиною третьою.

Правила § 4-30 визначають межі того, за що клієнт може нести відповідальність. Власна частка відповідальності обмежена сумою до 450 крон, а в разі грубої необережності (grov uaktsomhet) з електронним платіжним інструментом відповідальність обмежена 12 000 крон. Пом'якшення застосовується додатково до цих меж. Згідно з § 4-32 банк повинен швидко повернути суму, якщо клієнт оскаржує відповідальність. Між банками відшкодування збитків можна вимагати згідно з § 4-33. Параграфи 4-28 і 4-29 стосуються відповідальності за виконання платежів, а не зловживання.