§ 3-39. Пропозиція фінансової послуги (finansiell tjeneste) під час телефонної розмови
Машинний переклад з норвезької. Чинним є норвезький текст. Читати оригінал норвезькою.Norsk English العربية Polski Українська
Коротко
- Якщо споживачеві (forbruker) пропонують послугу телефоном, мету продажу треба повідомити одразу.
- Основну частину інформації треба надати, навіть якщо споживач погодився на обмеження інформації.
- Пропозиції, про які споживач не просив, стають обов'язковими лише після письмової згоди.
- Для кредитів та іпотечних кредитів (boliglån) діють додаткові вимоги.
Текст закону (неофіційний переклад)
§ 3-39. Особливий обов'язок інформування при пропозиції фінансової послуги під час телефонної розмови
- право на відмову від договору (angrerett), як зазначено в § 3-25 пункт h
- загальну суму, як зазначено в § 3-28 пункт a
- витрати, крім платежів надавачеві послуг, як зазначено в § 3-28 пункт f
- те, що пропозиції, надані під час телефонної розмови без того, щоб споживач сам звернувся до надавача послуг із проханням надати пропозицію, мають бути прийняті споживачем письмово, щоб було укладено обов'язковий договір. Цю інформацію слід надати споживачеві письмово до укладення договору.
- процентні ставки та обмінні курси, як зазначено в § 3-28 пункт c
- тип кредиту, як зазначено в § 3-34 частина перша пункт a
- умови використання кредиту, як зазначено в § 3-34 частина перша пункт c
- можливу ціну за готівку, як зазначено в § 3-34 частина перша пункт d
- ефективну процентну ставку (effektiv rente), як зазначено в § 3-34 частина перша пункт e
- можливі погашення, як зазначено в § 3-34 частина перша пункт f
- можливі умови повернення всієї суми кредиту, як зазначено в § 3-34 частина друга.
Що це означає?
Цей параграф застосовується, коли споживачеві (приватній особі) пропонують фінансову послугу під час телефонної розмови. Надавач послуг повинен повідомити про мету продажу одразу, як почалася розмова. Ці правила діють лише щодо споживачів і доповнюють звичайний обов'язок згідно з § 3-22 надати інформацію до укладення договору.
Навіть якщо споживач явно погоджується на обмеження цього обов'язку, існує основна частина інформації, яку треба повідомити завжди. Надавач послуг повинен назвати ім'я особи, яка зв'язується зі споживачем, її відношення до надавача послуг та основну інформацію про підприємство (перші два пункти § 3-24). Споживач також має отримати інформацію про право на відмову від договору, найважливіші характеристики послуги та можливий особливий ризик (§ 3-27), загальну суму та витрати, крім платежів надавачеві послуг (§ 3-28).
Найважливіше практичне правило: пропозиція, про яку споживач сам не просив, не стає обов'язковою, доки споживач не прийме її письмово. Цю інформацію слід надати письмово до укладення договору. Приклад: надавач послуг телефонує споживачеві, який про це не просив, і пропонує послугу. Споживач погоджується під час розмови. Без письмової згоди договір не є обов'язковим.
Якщо договір є кредитним договором (kredittavtale) згідно з розділом 5, додається більше інформації, зокрема про процентні ставки, ефективну процентну ставку та погашення (§ 3-28 та § 3-34). У разі іпотечних кредитів також слід надати відповідну інформацію з цих самих двох параграфів. Крім того, споживач має дізнатися, що більше інформації можна отримати на запит, і якої саме інформації це стосується.
Право на відмову від договору, про яке споживач має отримати інформацію, регулюється § 3-41 та наступними параграфами: споживач повинен повідомити про відмову протягом 14 календарних днів (§ 3-42), а в разі кредитних договорів суму кредиту слід повернути протягом 30 днів після надсилання повідомлення (§ 3-43). Покаранню та адміністративному штрафу (overtredelsesgebyr) присвячені окремі параграфи, § 7-1 та § 7-2, які посилаються на цей параграф.
- § 3-22Обов'язок інформування перед укладенням фінансового договору (finansavtale)
- § 3-24Інформація про надавача послуг
- § 3-27Інформація про послугу, ризик і гарантування вкладів
- § 3-28Інформація про витрати на фінансові послуги
- § 3-34Інформація про кредитні договори