§ 3-31. Інформація про безпеку та відповідальність при платіжних послугах

Закон про фінансові договори (Finansavtaleloven)·LOV-2020-12-18-146

Машинний переклад з норвезької. Чинним є норвезький текст. Читати оригінал норвезькою.Norsk English العربية Polski Українська

Коротко

Текст закону (неофіційний переклад)

§ 3-31. Інформація про безпеку, відповідальність тощо при використанні платіжних послуг

У договорах згідно з розділом 4 має надаватися така інформація про безпеку, відповідальність тощо при використанні платіжних послуг:
  1. запобіжні заходи, яких клієнт має вживати для захисту платіжного інструмента (betalingsinstrument), пор. § 4-23
  2. безпечна процедура, яку надавач платіжних послуг (betalingstjenesteyter) може використовувати, щоб повідомити клієнта в разі підозри на шахрайство чи загрози безпеці або в разі їх виникнення
  3. умови можливого погодженого права надавача платіжних послуг блокувати платіжний інструмент і, у такому разі, щодо повідомлення клієнта, пор. § 4-45
  4. відповідальність клієнта за несанкціоновані платіжні операції (betalingstransaksjoner) згідно з § 4-32, зокрема власні частки відповідальності (egenandeler)
  5. яким чином і в який строк клієнт має повідомити надавача платіжних послуг про несанкціоновану платіжну операцію або неправильно виконану платіжну операцію, пор. § 4-24
  6. відповідальність надавача платіжних послуг за ініціювання або виконання платіжних операцій згідно з §§ 4-28 та 4-29
  7. умови відшкодування при прямому дебеті (direktebelastning) згідно з § 4-27.
Джерело: Lovdata — Finansavtaleloven (Закон про фінансові договори) § 3-31

Що це означає?

Цей параграф передбачає, що клієнт має отримати інформацію про безпеку та відповідальність, коли укладається договір про платіжні послуги. Клієнт має знати, чого від нього очікують для захисту платіжного інструмента, як надавач послуг (tjenesteyter) повідомляє в разі підозри на шахрайство, коли інструмент може бути заблоковано і в якому розмірі клієнт сам може нести відповідальність за операції, яких він не санкціонував. Клієнт також має знати, яким чином і як швидко потрібно повідомляти про помилки та за що відповідає надавач послуг.

Що повинен робити клієнт, зазначено в § 4-23. Клієнт має користуватися платіжним інструментом відповідно до умов і вживати розумних заходів для збереження інформації безпеки, наприклад коду. Емітент, зі свого боку, має повідомити, як повідомляти про втрату або зловживання, забезпечити можливість приймати повідомлення в будь-який час, припинити подальше використання одразу після отримання повідомлення та підтвердити повідомлення так, щоб клієнт міг довести його щонайменше протягом 18 місяців.

Строки для повідомлення зазначено в § 4-24. Клієнт має повідомити без невиправданої затримки, коли виявить втрату, крадіжку або неправомірне використання платіжного інструмента. Щоб мати змогу вимагати виправлення несанкціонованої або неправильної операції, надавача послуг потрібно повідомити без невиправданої затримки і не пізніше ніж через 13 місяців після списання. 13-місячний строк не застосовується, якщо надавач послуг не надав клієнтові інформацію про операцію згідно з правилами розділу 3 та 4. Згідно з § 4-45 надавач послуг може домовитися про право блокувати інструмент, коли цього вимагає безпека, або в разі підозри на шахрайство, і клієнта, як правило, слід повідомити до блокування.

Відповідальність за помилки та зловживання розподілено між кількома положеннями. Згідно з § 4-32 надавач послуг має повернути суму до кінця наступного робочого дня (virkedag), коли клієнт оспорює відповідальність за несанкціоновану операцію і повідомив вчасно, за винятком власної частки відповідальності та випадків, коли надавач послуг має обґрунтовану підозру на шахрайство і протягом чотирьох тижнів звертається до суду або до органу розгляду скарг (klageorgan). При прямому дебеті (коли отримувач платежу (betalingsmottaker) списує суму) платник (betaler) може вимагати відшкодування раніше санкціонованої операції не пізніше ніж через вісім тижнів після списання, якщо не погоджено інше, а надавач послуг має виплатити кошти протягом десяти днів (§ 4-27). Хто відповідає за правильне виконання, залежить від того, хто ініціював операцію — платник чи отримувач (§ 4-28 та § 4-29).

Пов'язані параграфи
Усі §§ Закону про фінансові договори →