§ 9. Інформація, яку ви маєте отримати перед купівлею туристичного пакета

Закон про туристичні пакети (Pakkereiseloven)·LOV-2018-06-15-32

Машинний переклад з норвезької. Чинним є норвезький текст. Читати оригінал норвезькою.Norsk English العربية Polski Українська

Коротко

Текст закону (неофіційний переклад)

§ 9. Інформація, яку потрібно надати перед укладенням договору про туристичний пакет

Перед укладенням договору про туристичний пакет організатор (arrangør) або посередник (formidler) повинен надати мандрівникові (reisende) таку інформацію, якщо вона стосується туристичного пакета:
  1. основні характеристики туристичних послуг (reisetjeneste). Це охоплює:
    1. місце призначення, маршрут і тривалість перебування із зазначенням дат і кількості ночей, що входять у проживання (innkvartering)
    2. транспортні засоби, вид транспорту та категорії транспорту, місця, дати й час відправлення та повернення, місця зупинок у дорозі та тривалість цих зупинок, а також транспортні сполучення. Якщо точний час ще не визначено, суб'єкт господарювання (næringsdrivende) повинен повідомити мандрівникові приблизний час відправлення та повернення
    3. розташування місця проживання, його основні характеристики та, якщо це доречно, категорію за правилами країни призначення
    4. харчування, яке входить у пакет
    5. відвідування, екскурсії чи інші послуги, що входять у загальну ціну (samlet pris), погоджену за туристичний пакет
    6. якщо це не випливає з контексту, чи надаються якісь із туристичних послуг мандрівникові як частині групи, і якщо так — приблизний розмір групи, якщо його можна вказати
    7. якщо користь мандрівника від інших туристичних послуг (turisttjeneste) залежить від ефективного усного спілкування, — мову, якою ці послуги надаватимуться, та
    8. чи підходить подорож або відпочинок загалом для осіб з інвалідністю, а на запит мандрівника — точну інформацію про те, чи підходить подорож або відпочинок саме для цього мандрівника
  2. назву підприємства організатора, а за потреби посередника, його фізичну адресу, номер телефону та адресу електронної пошти
  3. загальну ціну туристичного пакета, включно з податками та можливими додатковими платежами, зборами (gebyr) та іншими витратами. Якщо витрати неможливо обґрунтовано розрахувати до укладення договору, потрібно вказати, які види додаткових витрат мандрівникові, можливо, доведеться оплатити
  4. умови оплати, зокрема суму або відсоток ціни, що сплачується наперед, і графік оплати залишку суми (restbeløp), або фінансові гарантії, які мандрівник має сплатити чи надати
  5. мінімальну кількість осіб, необхідну для того, щоб туристичний пакет відбувся, і строк для скасування подорожі, якщо цієї кількості не буде досягнуто
  6. загальну інформацію про паспортні та візові вимоги, зокрема приблизно скільки часу потрібно для отримання візи. Також потрібно надати інформацію про вимоги щодо здоров'я в країні призначення
  7. що мандрівник у будь-який час до початку туристичного пакета може відмовитися від туру (avbestilling) за сплату розумного збору або, якщо це доречно, стандартних зборів організатора
  8. про добровільне або обов'язкове страхування.
Організатор або посередник також повинен надати стандартну інформацію. Її надають за допомогою відповідної стандартної інформаційної форми.
Джерело: Lovdata — Pakkereiseloven (Закон про туристичні пакети) § 9

Що це означає?

Цей параграф стосується інформації до купівлі. Перед укладенням договору про туристичний пакет організатор або посередник повинен надати клієнтові низку відомостей, наскільки вони стосуються конкретної подорожі. Саме суб'єкт господарювання має про це подбати, і інформація повинна бути готова до того, як ви візьмете на себе зобов'язання.

Інформація стосується, зокрема, змісту подорожі, загальної ціни, умов оплати, мінімальної кількості учасників і паспортних та візових вимог. Закон також згадує вимоги щодо здоров'я в країні призначення та можливість відмовитися від туру за розумний збір. Якщо не всі витрати відомі, потрібно вказати види додаткових витрат. На запит потрібно надати точну інформацію про те, чи підходить подорож для осіб з інвалідністю. Також мають бути зазначені назва підприємства й контактні дані, а так само інформація про добровільне або обов'язкове страхування.

Друга частина додатково вимагає стандартної інформації, наданої у стандартній інформаційній формі. Як саме потрібно надавати інформацію, зазначено в § 10: чітко, зрозуміло й помітно, а якщо договір укладають телефоном — усно під час розмови. Договір або підтвердження повинні повторювати інформацію з § 9 (§ 11), а § 12 встановлює вимоги до мови договору. У разі електронного бронювання деяку інформацію потрібно виділити безпосередньо перед бронюванням (§ 13). § 14 і § 15 стосуються інформації для організатора та документів перед подорожжю.

Порушення мають наслідки. Якщо суб'єкт господарювання не повідомив про додаткові витрати, мандрівник не повинен їх нести (§ 16). Тягар доказування (bevisbyrde) того, що обов'язок інформування (opplysningsplikt) виконано, лежить на суб'єкті господарювання (§ 17), тож продавець повинен мати змогу довести, що інформацію було надано. Суттєві або повторні порушення можуть, крім того, призвести до адміністративного штрафу (overtredelsesgebyr) згідно з § 52.

Приклад: організатор не згадує, що будуть додаткові витрати, і після укладення договору клієнт отримує додатковий рахунок. У такому разі згідно з § 16 клієнт не повинен нести ці витрати.

Пов'язані параграфи
Усі §§ Закону про туристичні пакети →