§ 12. Мова, пропозиції телефоном і копія договору про туристичний пакет (pakkereiseavtalen)

Закон про туристичні пакети (Pakkereiseloven)·LOV-2018-06-15-32

Машинний переклад з норвезької. Чинним є норвезький текст. Читати оригінал норвезькою.Norsk English العربية Polski Українська

Коротко

Текст закону (неофіційний переклад)

§ 12. Інші вимоги до договору про туристичний пакет

Мова договору про туристичний пакет має бути чіткою і зрозумілою. Якщо інформацію, передбачену § 9, надано норвезькою мовою, договір має бути норвезькою мовою. Якщо договір укладається письмово, він має бути легким для читання. Інформацію згідно з § 11 слід надавати чітко і зрозуміло та у виділеній формі.
Перш ніж буде укладено договір унаслідок того, що суб'єкт господарювання (næringsdrivende) без запиту зробив пропозицію телефоном, суб'єкт господарювання повинен підтвердити пропозицію письмово на довговічному носії після завершення телефонної розмови. Мандрівник (reisende) не є зобов'язаним, доки пропозицію не прийнято письмово, про що суб'єкт господарювання повинен повідомити в підтвердженні. Суб'єкт господарювання повинен мати змогу документально підтвердити згоду мандрівника.
Організатор (arrangør) або посередник (formidler) повинен надати мандрівникові копію або підтвердження договору про туристичний пакет на довговічному носії під час укладення договору або без необґрунтованої затримки після цього. Якщо договір про туристичний пакет укладається за одночасної фізичної присутності сторін, мандрівник має право отримати копію договору на папері. Якщо договір укладається поза торговельними приміщеннями (salg utenom faste forretningslokaler), пор. § 5 літера d Закону про право на відмову від договору (angrerettloven), копію або підтвердження договору про туристичний пакет слід надати мандрівникові на папері або, якщо мандрівник погоджується, на іншому довговічному носії.
Джерело: Lovdata — Pakkereiseloven (Закон про туристичні пакети) § 12

Що це означає?

Цей параграф встановлює вимоги до форми самого договору. Мова має бути чіткою і зрозумілою, а письмовий договір — легким для читання. Якщо попередню інформацію згідно з § 9 було надано норвезькою, договір теж має бути норвезькою. Крім того, інформація, якої вимагає § 11 у договорі, має бути подана чітко й виділено.

Друга частина стосується продавців, які телефонують вам без вашого прохання. Якщо суб'єкт господарювання зробив пропозицію під час такої розмови, її потрібно згодом підтвердити письмово на довговічному носії. Довговічний носій — це засіб, який дає змогу зберегти інформацію так, щоб вона залишалася доступною без змін, наприклад електронний лист. Ви не зобов'язані, доки самі не прийняли пропозицію письмово, і в підтвердженні про це має бути сказано. Продавець повинен мати змогу документально підтвердити вашу згоду. Тобто «так», сказаного під час самої розмови, недостатньо.

Третя частина стосується копії договору. Організатор або посередник повинен надати вам копію або підтвердження на довговічному носії без зайвої затримки після укладення договору. Якщо сторони зустрічаються особисто, ви маєте право на копію на папері. Якщо договір укладено поза торговельними приміщеннями, ви отримуєте її на папері або на іншому довговічному носії, якщо ви на це погоджуєтеся. § 5 Закону про право на відмову від договору пояснює це поняття: воно охоплює, зокрема, договори, укладені в присутності продавця в іншому місці, ніж його постійна точка продажу (utsalgssted).

Параграф доповнює інші правила цього розділу. § 11 визначає, що має містити договір. § 13 встановлює окремі вимоги до електронних бронювань. § 15 стосується квитків і проїзних документів перед від'їздом. Витрати, про які не повідомили згідно з § 16, ви не зобов'язані сплачувати, а § 17 покладає тягар доказування (bevisbyrde) на продавця.

Приклад: суб'єкт господарювання телефонує мандрівниці й пропонує туристичний пакет (pakkereise). Мандрівниця під час розмови погоджується. Без письмового підтвердження і письмової згоди мандрівниці вона не є зобов'язаною.

Пов'язані параграфи
Усі §§ Закону про туристичні пакети →