§ 10-3. Орендодавець може вимагати відшкодування збитків, якщо ви повернули житло неналежно

Якщо приміщення (husrom) не надано в розпорядження орендодавця в день припинення орендних відносин (leieforhold), орендодавець може вимагати плату, що відповідає погодженій орендній платі, доки орендар (leier) не припинить користування.

Якщо приміщення перебуває в гіршому стані, ніж домовлено або встановлено в § 10-2, орендодавець може вимагати покриття необхідних витрат на усунення недоліків. Вимогу потрібно висунути протягом розумного строку після того, як орендодавець мав виявити недолік. Правило другого речення не застосовується, якщо орендар діяв із грубою необережністю або всупереч чесності та добросовісності.

Орендодавець може вимагати відшкодування збитків (erstatning) за інші втрати внаслідок порушення договору (mislighold) орендарем. Однак це не застосовується тією мірою, якою орендар доведе, що порушення договору спричинене перешкодою поза контролем орендаря, яку від орендаря не можна було розумно очікувати врахувати на момент укладення договору або уникнути чи подолати її наслідки.

Якщо порушення договору спричинене третьою особою, якій орендар доручив повністю або частково привести приміщення в належний стан, орендар звільняється від відповідальності лише тоді, коли й третя особа була б звільнена від неї за правилами третьої частини.

Звільнення від відповідальності діє, доки діє перешкода. Якщо перешкода зникає, відповідальність може бути покладено, якщо орендар тоді зобов'язаний виконати, але не робить цього.

Правила третьої, четвертої та п'ятої частин не охоплюють таких непрямих збитків (indirekte tap), що згадані в § 5-8 четвертій частині.

Орендодавець у будь-якому разі може вимагати відшкодування збитків, якщо порушення договору або втрати спричинені помилкою чи недбалістю з боку орендаря. Для визначення розміру відшкодування відповідно застосовуються положення § 2-14 першої, п'ятої та шостої частин.