§ 5-10. Комісії та винагорода за кредитними договорами

Кредитодавець не може вимагати від вас комісію чи іншу винагороду понад те, що письмово погоджено з вами. Частина перша посилається на § 3-1 частину п'яту, яка передбачає, що надавач послуг (tjenesteyter) не може брати окрему плату за виконання обов'язків щодо надання інформації та повідомлень. Якщо це погоджено, він усе ж може брати розумні комісії, які відповідають фактичним витратам на додаткову або частішу інформацію чи на її надання в інший спосіб, ніж вимагає закон.

Частина друга називає три ситуації, у яких кредитодавець не може брати комісію. Перша — надання проєкту кредитного договору. Проєкт є частиною права без жодних зобов'язань отримати проєкт договору та інформацію до укладення договору, про яке йдеться в § 3-25. Друга — використання права на відмову від договору. Третя — повідомлення про розірвання договору згідно з § 5-13 або § 5-14.

Щодо права на відмову від договору є застереження. Кредитодавець все одно може вимагати відсотки та компенсацію сум, сплачених державі, які не можна повернути. Згідно з § 3-43 споживач (forbruker), який відмовляється від договору, повинен повернути суму кредиту разом із нарахованою номінальною процентною ставкою (nominell rente) протягом 30 календарних днів від повідомлення про відмову. Договори про додаткові послуги, пов'язані з кредитним договором, не є обов'язковими. Приклад: споживач відмовляється від кредитного договору. Банк не може брати комісію за саму відмову, але може вимагати відсотки та покриття витрат, сплачених державі.

Правила про розірвання договору доповнюють цей параграф. Згідно з § 5-13 клієнт може розірвати кредитний договір у будь-який час, і для споживачів строк не може перевищувати один місяць. Клієнт тоді має право на повернення пропорційної частини попередньо сплачених комісій і витрат, що сплачуються періодично. Власне розірвання договору кредитодавцем за § 5-14 потребує обґрунтованої причини та строку щонайменше два місяці щодо споживачів. Ціна кредиту також обмежена § 5-7 про лихварство (åger), а § 5-9 дає клієнту право на план погашення на запит.