§ 3-43. Якщо ви відмовляєтеся від кредиту: повернення коштів після використання права на відмову від договору

Цей параграф регулює розрахунки, коли споживач відмовляється від кредитного договору. Споживач повинен повернути позичене разом із відсотками, нарахованими до дня платежу. Це має бути зроблено без зайвої затримки і не пізніше ніж через 30 календарних днів після того, як споживач надіслав повідомлення про використання права на відмову від договору. Крім того, кредитодавець (позикодавець) має право лише на компенсацію витрат, які він сплатив державним органам і не може повернути.

Договори про додаткові послуги, пов'язані з кредитним договором, не є обов'язковими для споживача, якщо він використовує право на відмову від договору. Якщо кредит використано для фінансування товару чи послуги і споживач відмовляється від цього договору, діють окремі правила. Тоді для припинення кредитного договору застосовуються § 3-44 частини п'ята і шоста та § 3-45. Згідно з § 3-44 інший договір дистанційного продажу (fjernsalg), пов'язаний з послугою, скасовується без оплати, а надавач послуг (tjenesteyter) повинен повідомити третю сторону, яка надає пов'язану послугу. Згідно з § 3-45 пов'язані договори припиняються без витрат для споживача.

Овердрафт не підпадає під дію частин першої–третьої. Щодо таких договорів у відповідних випадках натомість діють правила §§ 3-44 та 3-45. Приклад із ролями, визначеними законом: споживач узяв кредит і надсилає повідомлення про використання права на відмову від договору. Тоді споживач має 30 днів з дня повідомлення, щоб повернути суму кредиту з нарахованими відсотками. Крім того, кредитодавець може вимагати повернення лише тих витрат, які він сплатив державі.

Цей параграф входить до групи положень. § 3-41 надає право на відмову від договору, а § 3-42 встановлює строк у 14 календарних днів для подання повідомлення. Строк у 30 днів, про який ідеться тут, починає спливати з дня повідомлення споживача. Для дистанційного продажу діють окремі правила розрахунків у § 3-44.