§ 35. Необхідне проживання, коли повернення додому неможливе

Цей параграф є захисним правилом для мандрівників, які застрягли. Якщо мандрівник не може повернутися додому, як було домовлено, через «непереборні та надзвичайні обставини», організатор повинен оплатити необхідне проживання. Межа становить не більше трьох ночей. Проживання за можливості має бути тієї ж категорії, що й послуги за договором про туристичний пакет.

Межа у три ночі не є абсолютною. Вона не застосовується, якщо правила про права пасажирів передбачають довші періоди для відповідного виду транспорту, а перевізник не може посилатися на надзвичайні обставини. Вона також не застосовується до деяких вразливих груп, наприклад вагітних жінок і неповнолітніх, які подорожують самостійно, якщо організатор отримав повідомлення про особливу потребу щонайменше за 48 годин до початку подорожі. Суть у тому, що для мандрівників з особливими потребами не має діяти та сама часова межа, що й для інших.

Приклад: повернення додому зупинено через «непереборні та надзвичайні обставини», і мандрівник змушений чекати. Організатор оплачує проживання до трьох ночей. Якби мандрівниця була вагітною і організатора своєчасно повідомили, межа у три ночі не застосовувалася б.

Цей параграф слід розглядати разом із правилами про те, що ще відбувається, коли подорож іде не за планом. Повернення додому у разі перевезення пасажирів (persontransport) регулюється § 30, а розірвання договору (heving) — § 29. Право на відшкодування збитків (erstatning) згідно з § 32 може відпасти, якщо причиною недоліку (mangel) є надзвичайні обставини. Обов'язок допомагати мандрівникам, які опинилися у скрутному становищі, закріплено в § 36, а § 34 гарантує, що права згідно з транспортним законодавством зберігаються поряд зі зниженням ціни (prisavslag) і відшкодуванням збитків. Відповідальність організатора згідно з § 25 посилається на цей параграф.