§ 6-10. Коли можна вимагати оплату від поручителя (kausjonist)? Настання строку виконання поруки (kausjon)

Закон про фінансові договори (Finansavtaleloven)·LOV-2020-12-18-146

Машинний переклад з норвезької. Чинним є норвезький текст. Читати оригінал норвезькою.Norsk English العربية Polski Українська

Коротко

Текст закону (неофіційний переклад)

§ 6-10. Настання строку виконання поруки тощо

(1) Кредитодавець не може пред'являти вимогу до поручителя, доки проти кредитного клієнта не вжито правових заходів для отримання підстави для примусового виконання (tvangsgrunnlag).
(2) Якщо кредитодавець має підставу для примусового виконання для стягнення (utlegg), вимогу до поручителя можна пред'явити, коли подано заяву про стягнення щодо кредитного клієнта.
(3) Якщо кредитний клієнт надав забезпечення боргу, вимогу до поручителя можна пред'явити лише після спливу трьох місяців з моменту, коли кредитодавець подав заяву про примусове задоволення вимоги із забезпечення відповідно до Закону про примусове виконання (tvangsfullbyrdelsesloven).
(4) Якщо щодо кредитного клієнта відкрито переговори щодо боргу відповідно до Закону про врегулювання боргів (gjeldsordningsloven), вимогу до поручителя можна пред'явити, коли сплив період переговорів щодо боргу відповідно до Закону про врегулювання боргів § 3-4, пор. § 5-1. Однак якщо кредитний клієнт надав забезпечення боргу, яке дасть кредитодавцю повне покриття, застосовується третя частина.
(5) Якщо щодо майна кредитного клієнта відкрито провадження у справі про банкрутство або відкрито переговори щодо боргу відповідно до Закону про банкрутство (konkursloven), кредитодавець може одразу пред'явити вимогу до поручителя. Однак якщо кредитний клієнт надав забезпечення боргу, яке дасть кредитодавцю повне покриття, застосовується третя частина.
(6) Коли умови частин з першої по п'яту виконано, кредитодавець може надіслати поручителю письмову вимогу. Відповідальність за порукою підлягає оплаті через 14 днів після того, як вимога надійшла.
(7) Правила про настання строку виконання в Законі про заставу (panteloven) § 1-9 та Морському кодексі (sjøloven) § 44 не застосовуються до речової поруки (realkausjon), на яку поширюється цей розділ.
Джерело: Lovdata — Finansavtaleloven (Закон про фінансові договори) § 6-10

Що це означає?

Цей параграф визначає, коли кредитодавець (банк чи інший позикодавець) найраніше може вимагати гроші від поручителя (особи, яка поручилася за кредит). Поручитель — не перший, до кого звертаються. Кредитодавець спочатку має розпочати судове переслідування позичальника, щоб отримати підставу для примусового виконання, тобто рішення або документ, на підставі якого можна здійснити примусове стягнення. Коли шлях відкрито, кредитодавець надсилає письмову вимогу. Поручитель має заплатити через 14 днів після того, як вимога надійшла.

Наскільки рано можна пред'явити вимогу до поручителя, залежить від ситуації позичальника. Якщо кредитодавець уже має підставу для примусового виконання, достатньо подати заяву про стягнення. Якщо є забезпечення боргу, кредитодавець має чекати три місяці після подання заяви про примусове задоволення вимоги із забезпечення. У разі банкрутства або переговорів щодо боргу відповідно до Закону про банкрутство вимогу до поручителя можна пред'явити одразу. Однак якщо забезпечення настільки добре, що покриває весь борг, усе одно діє період очікування в три місяці. У разі переговорів щодо боргу відповідно до Закону про врегулювання боргів кредитодавець має чекати, доки не закінчиться період переговорів.

Цей параграф тісно пов'язаний з іншими законами. Закон про врегулювання боргів § 3-4 встановлює період переговорів у чотири місяці. Протягом цього часу кредитори (ті, кому винні гроші) мають відстрочку платежу, і цей параграф прямо зазначає, з посиланням сюди, що вони також не можуть звертатися до поручителя. Закон про заставу § 1-9 та Морський кодекс § 44 загалом дають заставодержателю право вимагати погашення забезпеченої заставою вимоги до узгодженого строку, зокрема в разі істотного порушення договору (vesentlig mislighold) або банкрутства боржника (skyldner). Для речової поруки (поруки, яка полягає в тому, що хтось надає заставу (pant)) ці правила не застосовуються. У такому разі настання строку виконання регулюється цим параграфом.

Цей параграф розташований у середині розділу про поруку. Згідно з § 6-9 поручитель сам може достроково погасити борг, якщо позичальник порушує договір. Згідно з § 6-12 поручитель відповідає за судовий збір і звичайні витрати на стягнення, пов'язані з правовими заходами, лише якщо його було заздалегідь повідомлено. § 6-11 регулює відсотки, а § 6-13 дає поручителю вимогу до позичальника в тому обсязі, в якому поручитель відповідає перед кредитодавцем.

Пов'язані параграфи
Усі §§ Закону про фінансові договори →
Запитання щодо цього параграфа