§ 4-5. Коли платіжне доручення вважається отриманим банком?

Цей параграф визначає, коли банк вважається таким, що отримав платіжне доручення, і цей момент впливає на низку строків, передбачених далі в законі. З вашого рахунку не можна списати кошти, доки доручення не отримано. У робочі дні доручення вважається отриманим у момент, коли його передано вашому банку або зареєстровано в ньому. Якщо його подано в день, який не є робочим днем, воно вважається отриманим першого робочого дня після цього. Банк також може встановити граничний час наприкінці дня. Якщо доручення надійшло після цього часу, воно вважається отриманим наступного робочого дня.

Якщо узгоджено, що платіж має бути виконано в певний день, після певного періоду або в день, коли ви надасте кошти в розпорядження, доручення вважається отриманим в узгоджений день. Якщо цей день не є робочим днем, діє наступний робочий день. Приклад: платник реєструє доручення у вихідні. Доручення вважається отриманим першого робочого дня після вихідних, і лише тоді з рахунку можна списати кошти.

Момент отримання є відправною точкою для пов'язаних правил. § 4-7 передбачає, що платник за загальним правилом не може скасувати доручення після того, як банк його отримав. § 4-2 передбачає, що операція вважається погодженою лише тоді, коли платник надав на неї згоду. § 4-3 дозволяє платнику надати отримувачу платежу (betalingsmottaker) повноваження на серію прямих дебетів (direktebelastning), а § 4-4 встановлює вимоги до регулярних платіжних доручень. § 4-6 забороняє банку відмовляти у виконанні погодженого доручення, якщо умови договору про рахунок (kontoavtale) виконано. § 4-9 дозволяє вам і банку домовитися про ліміти сум для платіжного інструмента (betalingsinstrument), а § 4-8 містить правила про підтвердження наявності коштів на рахунку.

На цей параграф також посилаються § 2-2 про час і місце платежу та § 3-30 про інформацію щодо використання платіжних послуг. Сюди відсилає й правило про імперативність норм у § 1-9.