§ 4-3. Доручення, яке дозволяє отримувачу списувати гроші з вашого рахунку (прямий дебет (direktebelastning))

Закон про фінансові договори (Finansavtaleloven)·LOV-2020-12-18-146

Машинний переклад з норвезької. Чинним є норвезький текст. Читати оригінал норвезькою.Norsk English العربية Polski Українська

Коротко

Платник (betaler) може надати отримувачу письмове доручення на регулярні списання з рахунку.
У дорученні мають бути зазначені отримувач, рахунок, ліміт суми та період, а також згода платника.
Банк повинен перевіряти доручення перед кожним списанням.
Платник може відкликати або змінити доручення, і банк повинен припинити списання або внести зміни не пізніше наступного робочого дня (virkedag) після отримання повідомлення.

Текст закону (неофіційний переклад)

§ 4-3. Доручення на прямий дебет

(1) Платник може надати отримувачу платежу (betalingsmottaker) доручення ініціювати серію прямих дебетів з рахунку платника (доручення на прямий дебет).

(2) Доручення надається у письмовому документі. У дорученні має бути чітко й однозначно зазначено

отримувача платежу
рахунок, з якого можна здійснювати списання
ліміт суми для загального списання
моменти часу або період, на які поширюється ліміт суми
згоду платника на платіжні операції (betalingstransaksjoner), які мають здійснюватися відповідно до літер a–d.

(3) Платник повинен письмово повідомити свого надавача платіжних послуг (betalingstjenesteyter) про доручення на прямий дебет згідно з першою та другою частинами. Надавач платіжних послуг платника перед кожним прямим дебетом повинен перевірити, що письмове повідомлення платника про доручення отримано і що списання з рахунку здійснюється відповідно до доручення.

(4) Платник може будь-коли відкликати згоду на операції, які ще не ініційовані, або внести інші зміни до доручення. Платник повинен письмовим повідомленням або в узгоджений спосіб повідомити свого надавача платіжних послуг про відкликання або зміни. Надавач платіжних послуг повинен забезпечити, щоб списання припинилися або зміни були внесені відповідно до повідомлення не пізніше наступного робочого дня після отримання повідомлення.

(5) Частини перша–четверта застосовуються лише остільки, оскільки інше не випливає з положень регламенту (ЄС) № 2018/389 щодо посиленої автентифікації клієнта (sterk kundeautentisering) або з положень, зазначених у § 1-11 частині першій літері b, щодо прямих дебетів у євро.

Джерело: Lovdata — Finansavtaleloven (Закон про фінансові договори) § 4-3

Що це означає?

Ця стаття дозволяє платнику надати отримувачу доручення неодноразово списувати гроші з рахунку платника. Такі списання називаються прямими дебетами, а доручення — дорученням на прямий дебет. Доручення має бути письмовим. У ньому має бути чітко зазначено, хто є отримувачем і з якого рахунку можна списувати кошти. Воно також повинно містити ліміт загальної суми, яку можна списати, і період, на який діє цей ліміт. Нарешті, воно має містити згоду платника на списання.

Платник сам повинен письмово повідомити свій банк про доручення. Банк має контрольне завдання: перед кожним прямим дебетом він повинен перевірити, що повідомлення про доручення отримано і що списання не виходить за межі того, що дозволяє доручення. Отже, отримувач не може списувати кошти, поки банк не дізнається про домовленість.

Платник може будь-коли відкликати згоду щодо операцій, які ще не ініційовані, або змінити інші частини доручення. Про зміну чи відкликання повідомляють письмово або в узгоджений спосіб. Банк повинен забезпечити, щоб списання припинилися або зміни набули чинності не пізніше наступного робочого дня після надходження повідомлення. Приклад: платник хоче припинити списання на користь отримувача, повідомляє про це банк, і тоді банк повинен забезпечити припинення списань не пізніше наступного робочого дня після отримання повідомлення.

Частина п'ята робить виняток для правил ЄС щодо посиленої автентифікації клієнта (додаткова, надійна ідентифікація клієнта) та для правил щодо прямих дебетів у євро. Останні є частиною норвезького законодавства через Угоду про ЄЕЗ (EØS). Якщо такі правила йдуть далі, вони мають перевагу над частинами першою–четвертою.

Стаття ґрунтується на правилі про згоду в § 4-2: платіж вважається схваленим лише тоді, коли платник дав на нього згоду. Постійне платіжне доручення (betalingsoppdrag) за § 4-4 має містити такі самі відомості. Обов'язок банку виконувати схвалені доручення встановлено в § 4-6, а можливість скасувати платіжне доручення — у § 4-7. Ліміти сум для платіжних інструментів (betalingsinstrumenter), які відрізняються від ліміту суми в дорученні, встановлено в § 4-9.

Пов'язані статті

Усі §§ Закону про фінансові договори →