§ 4-21. За що банк може і не може брати плату

Цей параграф встановлює межі того, за що банк може брати плату. Частина перша — це основне правило: жодних вимог про комісію чи іншу плату понад те, що погоджено з клієнтом. Частина друга стосується регулярних комісій: їх можна вимагати лише за час до моменту розірвання договору.

Частина третя перелічує ситуації, в яких надавач платіжних послуг не може брати комісію. Це стосується видачі проєкту договору про рахунок, а також розірвання клієнтом договору про рахунок, який діє на невизначений строк або понад шість місяців, якщо розірвання відбувається після того, як минуло шість місяців. Виняток — угоди про строк зобов'язання згідно з § 4-44, за якими кошти розміщено на певний період на інших рахунках, ніж платіжні рахунки (betalingskonto). Банк також не може брати комісію за отримання повідомлення від клієнта згідно з § 4-23 частиною другою, наприклад у разі втрати чи крадіжки, але може вимагати відшкодування прямих витрат на заміну платіжного інструмента. Нарешті, не можна вимагати комісію за повідомлення про відмову у виконанні послуги чи доручення, якщо не погоджено інше, відмова не зумовлена надавачем послуг і є об'єктивно обґрунтованою, див. § 4-6.

Підґрунтям є § 3-1 частина п'ята: надавач послуг не може вимагати окремої плати за виконання обов'язків щодо надання інформації чи повідомлень згідно із законом. Однак, якщо це погоджено, можна брати розумні комісії, що відповідають фактичним витратам, за додаткову або частішу інформацію чи за надання інформації в інший спосіб. § 3-25 пункт a дає клієнту право без зобов'язань отримати проєкт договору. § 4-44 встановлює, що строк повідомлення про розірвання для споживача (forbruker) щодо рахунку зі строком зобов'язання не може перевищувати три місяці, а договір може надавати банку право на відшкодування втрат або стандартизовану комісію в разі розірвання протягом строку зобов'язання.

Річний звіт згідно з § 4-20 показує, які комісії було нараховано, а § 4-22 забороняє комісію за перевищення залишку на рахунку (overtrekk), якщо клієнт діяв обачно і добросовісно.

Приклад: клієнт розриває договір про рахунок, укладений на невизначений строк, після більш ніж шести місяців. Надавач платіжних послуг не може брати комісію за розірвання. Якщо клієнт сплачує регулярну комісію, її можна вимагати лише до моменту розірвання договору.