§ 3-42. Як скористатися правом на відмову від договору: строк і повідомлення

Цей параграф пояснює, як споживач користується правом на відмову від договору і скільки часу він має. Споживач повинен надіслати надавачеві послуг повідомлення протягом 14 календарних днів. Для договорів про індивідуальну пенсійну послугу строк довший — 30 календарних днів. Параграф нічого не говорить про форму повідомлення.

Строк починає спливати в день укладення договору. Якщо споживач не отримав умов договору та інформації, які мають бути надані згідно з § 3-22, а договір укладено раніше, строк починається лише в день, коли споживач їх отримає. Отже, надавач послуг не може запустити строк, не надавши інформацію. Згідно з § 3-22, інформацію, як правило, слід надати заздалегідь до укладення договору. Якщо клієнт (kunde) купує послугу засобами дистанційного зв'язку з власної ініціативи, її можна надати одразу після укладення договору.

Достатньо, щоб повідомлення було надіслано до закінчення строку. Тобто споживач не втрачає права через те, що повідомлення надійде після останнього дня. Приклад із ролями закону: споживач надсилає повідомлення надавачеві послуг в останній день строку. Тоді право на відмову від договору використано вчасно, навіть якщо надавач послуг отримає повідомлення наступного дня.

Цей параграф пов'язаний з іншими правилами про право на відмову від договору. Саме право і випадки, коли воно діє, визначено в § 3-41. Розрахунки врегульовано в § 3-43 для кредитних договорів (kredittavtaler), у § 3-44 для дистанційного продажу (fjernsalg) і в § 3-45 для договорів, укладених поза постійними торговельними приміщеннями. Для іпотечних кредитів (boliglån) § 3-40 надає період для роздумів (betenkningstid), а право на відмову від договору згідно з § 3-41 на такі договори не поширюється.