§ 30. Управління фінансового нагляду Норвегії (Finanstilsynet) здійснює нагляд за діяльністю зі стягнення боргів (inkassovirksomhet)
Управління фінансового нагляду Норвегії здійснює нагляд за підприємствами зі стягнення боргів, які працюють на підставі ліцензії на стягнення боргів (inkassobevilling). Воно може видавати та анулювати ліцензії, давати приписи (pålegg) змінити практику, а в серйозних випадках — забороняти діяльність зі стягнення боргів. Це система контролю, яка має забезпечити, щоб галузь стягнення боргів дотримувалася закону.
Машинний переклад з норвезької. Чинним є норвезький текст. Читати оригінал норвезькою.Norsk English العربية Polski Українська
Текст закону (неофіційний переклад)
Нагляд за діяльністю зі стягнення боргів, яка провадиться на підставі ліцензії на стягнення боргів згідно з § 5, здійснює Управління фінансового нагляду Норвегії відповідно до Закону про фінансовий нагляд (finanstilsynsloven).
Управління фінансового нагляду Норвегії видає та анулює ліцензії на стягнення боргів, пор. §§ 5 і 31.
Управління фінансового нагляду Норвегії може давати колекторам (inkassator), які провадять діяльність зі стягнення боргів на підставі ліцензії згідно з § 5, припис змінити практику, яка створює ризик порушення цього закону або закону про Управління фінансового нагляду Норвегії. Управління фінансового нагляду Норвегії може дати власнику зі значною часткою в підприємстві, яке має ліцензію згідно з § 5, припис про виправлення, якщо він не є придатним згідно з § 5.
Управління фінансового нагляду Норвегії може заборонити діяльність зі стягнення боргів, якщо одна або кілька умов, передбачених § 4 і § 5 частинами першою, третьою і четвертою, не виконано щодо діяльності зі стягнення боргів, яка провадиться на підставі ліцензії на стягнення боргів згідно з § 5. Управління фінансового нагляду Норвегії може замість цього надати колектору строк для виконання умов.
Що це означає?
§ 30 стосується того, хто наглядає за галуззю стягнення боргів. Відповідь — Управління фінансового нагляду Норвегії. Воно здійснює нагляд (tilsyn) за діяльністю зі стягнення боргів, яка провадиться на підставі ліцензії на стягнення боргів згідно з § 5.
Стягнення боргів (inkasso) — це не звичайна вільна діяльність, яку будь-хто може розпочати й надсилати людям вимоги. Для професійної діяльності зі стягнення боргів зазвичай потрібна ліцензія (bevilling). Ліцензія означає офіційний дозвіл. Управління фінансового нагляду Норвегії видає такі дозволи, контролює підприємства і може втрутитися, якщо правил не дотримуються.
Це важливо, оскільки підприємства зі стягнення боргів сильно впливають на фінанси людей. Вони надсилають вимоги, стягують збори (gebyr), обробляють персональні дані, отримують гроші та можуть сприяти судовому стягненню (rettslig inndriving). Якщо підприємства зі стягнення боргів помиляються, це може мати серйозні наслідки як для боржників (skyldner), так і для кредиторів (fordringshaver).
§ 30 надає Управлінню фінансового нагляду Норвегії кілька видів повноважень. По-перше, воно здійснює нагляд. Це означає, що воно контролює діяльність. По-друге, воно видає ліцензії на стягнення боргів. Це означає, що воно вирішує, хто може працювати. По-третє, воно може анулювати ліцензії. Це означає, що підприємство може втратити право займатися стягненням боргів. По-четверте, воно може давати приписи про зміни. Це означає, що підприємство мусить виправити практику. По-п'яте, воно може заборонити діяльність, якщо умови не виконано.
Отже, цей параграф є правилом контролю. Він забезпечує, щоб Закон про стягнення боргів не був лише гарними словами. Існує орган, який може вжити заходів, коли підприємства працюють неналежно.
Що означає нагляд?
Нагляд означає, що Управління фінансового нагляду Норвегії може перевіряти, чи дотримуються підприємства зі стягнення боргів правил. Це може стосуватися ліцензії, керівництва, власників, надання забезпечення (sikkerhetsstillelse), коштів клієнтів (klientmidler), внутрішніх процедур, попереджень, витрат і належної практики стягнення боргів (god inkassoskikk).
Нагляд може здійснюватися по-різному. Управління фінансового нагляду Норвегії може стежити за діяльністю через звітність, документацію, перевірки та справи, що надходять. Воно також може отримувати інформацію від комісій з розгляду скарг (nemnd) згідно з § 24, коли комісія з розгляду скарг дійшла висновку, що Закон про стягнення боргів порушено.
Для вас як боржника нагляд означає, що підприємство зі стягнення боргів відповідає не лише перед самим собою. Якщо колекторське агентство (inkassobyrå) має погану практику, це може стати питанням нагляду. Це не означає, що Управління фінансового нагляду Норвегії обов'язково вирішуватиме вашу окрему справу так само, як комісія з розгляду скарг або суд. Але орган нагляду може реагувати на практику підприємства.
Для кредиторів нагляд також важливий. Якщо ви передаєте вимогу на стягнення боргів, ви повинні мати змогу довіряти тому, що колектор правильно опрацьовує вимоги, тримає кошти клієнтів окремо і перераховує стягнені гроші далі.
Управління фінансового нагляду Норвегії видає та анулює ліцензії
Частина друга передбачає, що Управління фінансового нагляду Норвегії видає та анулює ліцензії на стягнення боргів. Це пов'язано з § 5 і § 31.
§ 5 визначає, які умови мають бути виконані, щоб отримати ліцензію. Йдеться, зокрема, про придатність, довідку про несудимість (politiattest), фактичного керівника (faktisk leder), постійне місце ведення діяльності та забезпечення. § 31 визначає, коли ліцензію може бути анульовано.
Це означає, що Управління фінансового нагляду Норвегії контролює як вхід, так і вихід. Воно вирішує, хто може розпочати діяльність, і може відкликати дозвіл, якщо підприємству більше не слід дозволяти працювати.
Це важливо, оскільки ліцензія — це не просто папір, який отримують один раз і зберігають за будь-яких обставин. Підприємство зі стягнення боргів має й надалі виконувати вимоги. Якщо змінюється керівництво, змінюються власники, зникає забезпечення або діяльність ведеться безвідповідально, це може мати наслідки.
Припис змінити практику
Частина третя надає Управлінню фінансового нагляду Норвегії право давати припис змінити практику. Це сильний і практичний інструмент.
Припис означає, що Управління фінансового нагляду Норвегії каже: «Ви мусите це змінити». Він може стосуватися практики, яка створює ризик порушення Закону про стягнення боргів або Закону про фінансовий нагляд. Зверніть увагу на слово «ризик». Управлінню фінансового нагляду Норвегії не обов'язково чекати, доки постраждає багато людей. Якщо практика створює ризик порушення закону, орган нагляду може втрутитися.
Це можуть бути, наприклад, процедури щодо вимог про оплату (betalingsoppfordring), розрахунку зборів, розгляду заперечень (innsigelse), контактів із боржниками або поводження з коштами клієнтів. Якщо практику побудовано так, що помилки трапляються легко, Управління фінансового нагляду Норвегії може вимагати змін.
Припис також може бути даний власнику зі значною часткою, якщо цей власник не є придатним згідно з § 5. Це показує, що закон не розглядає компанію лише як оболонку. Те, хто володіє підприємством зі стягнення боргів і контролює його, може мати значення. Якщо великий власник не є придатним, Управління фінансового нагляду Норвегії може вимагати виправлення.
Заборона діяльності зі стягнення боргів
Частина четверта надає Управлінню фінансового нагляду Норвегії право заборонити діяльність зі стягнення боргів, якщо умови, передбачені § 4 і § 5, не виконано. Це серйозніше, ніж звичайний припис.
Заборона означає, що діяльність не може тривати. Це може бути актуально, якщо підприємство не має необхідної ліцензії, не відповідає вимогам щодо керівництва чи придатності, не має забезпечення або іншим чином не виконує умов закону.
Управління фінансового нагляду Норвегії також може надати колектору строк для виконання умов замість того, щоб одразу заборонити діяльність. Це залишає можливість для виправлення. Якщо помилку можна усунути, підприємство може отримати час, щоб це владнати.
Але якщо помилка серйозна або підприємство її не виправляє, заборона може стати необхідною. Це захищає боржників, кредиторів і довіру до системи стягнення боргів.
Що відбувається, якщо Управління фінансового нагляду Норвегії дає припис?
Тоді підприємство зі стягнення боргів мусить виконати припис. Якщо воно цього не робить, справа може стати серйознішою. Невиконання може вплинути на ліцензію та подальший нагляд.
Припис може мати значення й для боржників. Згідно з § 17 боржник може бути звільнений від витрат, якщо колектор не виконав припис щодо відносин із боржниками згідно з § 30 частиною третьою.
Це означає, що § 30 стосується не лише внутрішнього контролю між Управлінням фінансового нагляду Норвегії та галуззю стягнення боргів. Він може також впливати на те, що ви як боржник маєте сплатити.
Приклади
Карі отримує вимогу про стягнення боргу від підприємства, про яке вона ніколи не чула. Лист виглядає непрофесійно, номер рахунку схожий на приватний, і майже нічого не сказано про те, кому насправді належить вимога. Карі перевіряє підприємство і не знаходить чіткої інформації про ліцензію на стягнення боргів. Вона не платить одразу. Натомість вона письмово просить документи, що підтверджують вимогу, інформацію про те, хто є кредитором, і на якій підставі підприємство займається стягненням боргів. Якщо підприємство провадить діяльність зі стягнення боргів без виконання необхідних умов, це може бути справою для Управління фінансового нагляду Норвегії. Згідно з § 30 Управління фінансового нагляду Норвегії може здійснювати нагляд і втручатися щодо діяльності, яка не відповідає вимогам. Результат для Карі: вона діє правильно, коли зупиняється і просить документи. Справжня вимога про стягнення боргу має витримувати перевірку.
Ула отримує вимогу про стягнення боргу від великого колекторського агентства. Він сплатив у строк, зазначений у попередженні про стягнення (inkassovarsel), але з нього все одно вимагають винагороду за стягнення (inkassosalær). Він надсилає квитанцію. Колекторське агентство не відповідає належним чином і продовжує вимагати винагороду. Ула подає скаргу до комісії з розгляду скарг. Комісія з розгляду скарг вважає, що колекторське агентство порушило Закон про стягнення боргів. Згідно з § 24 висновки про порушення надсилаються до Управління фінансового нагляду Норвегії. Якщо Управління фінансового нагляду Норвегії отримує кілька таких справ щодо однієї й тієї самої практики, § 30 може стати важливим. Орган нагляду може дати припис, щоб колекторське агентство змінило практику. Це допомагає не лише Улі, а й може запобігти тому, щоб інші зіткнулися з тією самою помилкою.
Поширені помилки
- Вважати, що кожен, хто надсилає вимоги про стягнення боргів, автоматично має право займатися стягненням боргів
- Вважати, що Управління фінансового нагляду Норвегії — це те саме, що апеляційна комісія (klagenemnd)
- Не перевіряти, хто насправді надіслав вимогу
- Забувати, що ліцензію на стягнення боргів можуть анулювати
- Вважати, що нагляд здійснюється лише після того, як хтось зазнав великих збитків
Що вам варто зробити?
Якщо ви отримали вимогу про стягнення боргу, перевірте, хто відправник. Знайдіть назву підприємства, організаційний номер і контактну інформацію.
Якщо щось здається неправильним, попросіть документи. Напишіть коротко і спокійно: «Прошу надати документи, що підтверджують вимогу, та підставу, на якій ви можете стягувати цю вимогу».
Якщо ви вважаєте, що колекторське агентство порушує закон у вашій справі, спершу подайте письмову скаргу до колекторського агентства. Якщо справа стосується спору, щодо якого можна звернутися до комісії з розгляду скарг, скористайтеся цим механізмом.
Якщо справа схожа на незаконну або систематичну практику стягнення боргів, Управління фінансового нагляду Норвегії може бути доречним як наглядовий орган. Але пам'ятайте, що воно не обов'язково розглядатиме ваш приватний спір так само, як комісія з розгляду скарг.