§ 5. Особисті вимоги до тих, хто займається стягненням боргів

Ліцензія на стягнення боргів (inkassobevilling) для постійного та комерційного стягнення прострочених грошових вимог (forfalte pengekrav) для інших осіб може бути видана підприємству за заявою, якщо: a. особа або особи, які фактично керують діяльністю зі стягнення боргів (inkassovirksomhet), мають ліцензію на стягнення боргів відповідно до другої частини, b. члени правління, генеральний директор (daglig leder) і власник зі значною часткою вважаються придатними для ведення діяльності підприємства відповідно до законів, постанов (forskrifter) і належної практики стягнення боргів (god inkassoskikk), c. члени правління та генеральний директор подали довідку про несудимість, d. діяльність зі стягнення боргів ведеться з постійного місця провадження діяльності в межах ЄЕЗ, та e. підприємство надало забезпечення, як зазначено в § 29.

Ліцензія на стягнення боргів відповідно до першої частини, пункту a, видається за заявою особам, які вважаються придатними бути фактичним керівником підприємства, що постійно та комерційно стягує прострочені грошові вимоги для інших осіб. Заявник повинен подати довідку про несудимість і підтвердити, що має щонайменше три роки практичного досвіду стягнення грошових вимог протягом останніх десяти років. Для визнання осіб, які мають громадянство держави ЄЕЗ або Швейцарії та які здобули свою професійну кваліфікацію або отримали її визнання в іншій державі ЄЕЗ або Швейцарії, а також осіб із третіх країн, на яких поширюється директива 2004/38/ЄС, застосовуються правила Закону про професійну кваліфікацію (yrkeskvalifikasjonsloven).

Ліцензія (bevilling) на постійну та комерційну діяльність із купівлі та стягнення прострочених грошових вимог за власний рахунок може бути видана підприємству за заявою, якщо: a. члени правління, генеральний директор, фактичний керівник і власник зі значною часткою вважаються придатними для ведення діяльності підприємства відповідно до законів, постанов і належної практики стягнення боргів, b. члени правління, генеральний директор і фактичний керівник подали довідку про несудимість, та c. діяльність зі стягнення боргів ведеться з постійного місця провадження діяльності в межах ЄЕЗ.

У ліцензії відповідно до першої та третьої частин можуть встановлюватися умови, зокрема про те, що підприємство має бути приєднане до системи розгляду скарг комісією, як зазначено в § 22.

Підприємство повинно повідомляти Управління фінансового нагляду Норвегії (Finanstilsynet) про зміну фактичного керівника, генерального директора та членів правління. Підприємство також повинно повідомляти про набуття значної частки в підприємстві та про збільшення такої частки за тими самими правилами, що й у Законі про посередництво з нерухомістю (eiendomsmeglingsloven) § 2-8 першій частині, реченнях з другого по четверте, та третій частині разом із постановами. Обов'язок повідомлення відповідно до цієї частини виконується як частина інших процедур звітності згідно з детальнішими правилами, встановленими Управлінням фінансового нагляду Норвегії. Проте про зміну фактичного керівника необхідно повідомити до того, як така зміна відбудеться.

Довідка про несудимість відповідно до цього параграфа повинна містити лише відомості про кримінально-правові санкції за порушення Загального цивільного кримінального закону (Almindelig borgerlig Straffelov) від 22 травня 1902 р. № 10, глави 15, 18, 22, 24–28 і 31, та Кримінального кодексу (straffeloven) §§ 202, 203, 206, 207, 221, 271 – 281, 288, 321, 322, 324, 325, 327 – 333, 335 – 338, 340 – 342, 344, 351, 352, 354, 361 – 365, 370 – 372, 374 – 376, 378 – 380, 382 – 394 і глави 31, Закону про стягнення боргів, законодавства про конкуренцію, законодавства про банкрутство, законодавства про бухгалтерський облік, законодавства про компанії, податкового законодавства та законодавства про цінні папери. Порушення зазначаються відповідно до Закону про поліцейські реєстри (politiregisterloven) § 41 п. 1. Повторна перевірка благонадійності може проводитися відповідно до Закону про поліцейські реєстри § 43.

Король у Державній раді (Kongen) може видавати додаткові постанови про умови видачі ліцензії на стягнення боргів, зокрема правила про те, які кримінально карані діяння мають зазначатися в довідці про несудимість, а також про поводження з довідкою. На доповнення правил Закону про послуги (tjenesteloven) Король у Державній раді може видати постанову про розгляд ліцензії на стягнення боргів, зокрема про строки та правові наслідки їх порушення. Винятки з Закону про послуги § 11 другої частини можуть робитися лише тоді, коли це обґрунтовано нагальними суспільними інтересами, зокрема інтересами захисту приватних осіб, які заслуговують на захист.