§ 4-8. Розподіл між кредиторами (fordringshaverne) під час врегулювання боргів (gjeldsordning)

Gjeldsordningsloven·LOV-1992-07-17-99

Машинний переклад з норвезької. Чинним є норвезький текст. Читати оригінал норвезькою.Norsk English العربية Polski Українська

Коротко

Текст закону (неофіційний переклад)

§ 4-8. Розподіл між кредиторами

Врегулювання боргів охоплює всі зобов'язання боржника, крім оплати за майбутнє зустрічне надання, яке боржник має право отримати згідно з §§ 4-3 до 4-5, податкових вимог і вимог щодо зборів, які залишаються поза врегулюванням боргів відповідно до пункту c нижче, а також зобов'язань, зазначених у третій частині. Кошти, які підлягають розподілу між кредиторами, розподіляються пропорційно до розміру боргу, з такими винятками:
  1. Вимоги (fordringer), забезпечені заставою на житло
    Якщо боржник зберігає житло, яке йому належить, на вимоги, забезпечені заставою на житло в межах ринкової вартості (omsetningsverdi) житла з надбавкою 10 відсотків, під час врегулювання боргів нараховуються договірні відсотки. У період врегулювання боргів (gjeldsordningsperioden) погашення основної суми не здійснюється, але основна сума боргу зберігається. Вимоги, забезпечені встановленою законом заставою на житло відповідно до Закону про заставу (panteloven) § 6-1, однак підлягають повному задоволенню.
    Інші вимоги, забезпечені заставою на житло, задовольняються нарівні з іншими вимогами, не забезпеченими заставою. Вимога припиняється, коли боржник виконав свої зобов'язання згідно з врегулюванням боргів.
  2. Інші вимоги, забезпечені заставою
    Інші вимоги, забезпечені заставою в межах вартості предмета застави, обслуговуються з договірними відсотками та погашенням основної суми.
    Вимоги із заставою, що виходять за межі ринкової вартості застави, розглядаються нарівні з вимогами, не забезпеченими заставою.
  3. Податкові вимоги та вимоги щодо зборів
    Податкові вимоги та вимоги щодо зборів, що виникли після моменту відкриття, не охоплюються врегулюванням боргів. Це стосується також податкових вимог і вимог щодо зборів, які встановлюються рішенням після моменту відкриття.
    Якщо боржник у період врегулювання боргів сплачував занизький авансовий податок, що призвело до вищого дивіденду кредиторам (dividende), ніж якби авансовий платіж був правильним, податкова заборгованість, що внаслідок цього виникла, покривається повністю шляхом відповідного зменшення дивіденду кредиторам, доки податкову вимогу разом із відсотками та витратами не буде сплачено.
  4. Аліментне зобов'язання (bidragsforpliktelse)
    Аліментні зобов'язання, покладені на боржника згідно із законодавством про шлюб або згідно із Законом про дітей (barneloven), за винятком боргу перед державою, підлягають повному задоволенню. Борг перед особами, які мають право на аліменти, що виник більш ніж за п'ять років до подання заяви (søknaden) про врегулювання боргів, може бути зменшено, якщо це не буде особливо несправедливим щодо особи, яка має право на аліменти.
    Під час оцінки згідно з другим реченням першої частини особливу увагу слід приділяти перспективам погашення боргу. Також слід враховувати причину виникнення боргу та фінансове становище одержувача аліментів.
  5. Невеликі вимоги
    Невеликі вимоги можуть бути погашені повністю, якщо цього вимагають міркування розумного здійснення врегулювання боргів.
  6. Відсотки та витрати
    Відсотки та витрати можуть задовольнятися гірше, ніж інші вимоги, якщо це не буде особливо несправедливим щодо окремих кредиторів.
  7. Характер вимоги
    Вимога може задовольнятися краще, ніж інші вимоги, якщо для цього є вагомі підстави.
  8. Вимоги, що ґрунтуються на кримінально караному діянні
    Кримінальні штрафи, встановлені рішенням суду (dom), покриваються повністю або відповідно до можливого рішення про помилування. Кримінальні штрафи, встановлені наказом про штраф (forelegg) менш ніж за три роки до подання заяви про переговори щодо боргів (gjeldsforhandling), як правило, підлягають повному задоволенню.
    Вимоги про відшкодування збитків (erstatning) або компенсацію за шкоду, заподіяну кримінально караним діянням, підлягають повному задоволенню. Виняток можна зробити, якщо вимогу встановлено рішенням суду або наказом про штраф більш ніж за три роки до подання заяви про переговори щодо боргів, або якщо цього вимагають особливі міркування ресоціалізації, а інтереси особи, яка має вимогу, не є вирішальними. Під час оцінки наявності такого виняткового випадку особливу увагу слід приділяти характеру кримінально караного діяння.
  9. Борг, що виник після очевидного порушення обов'язку відмовити згідно з Законом про фінансові договори (finansavtaleloven) § 5-4
    Борг, що походить від позики або кредиту, у якому очевидно мали відмовити згідно з Законом про фінансові договори § 5-4, може задовольнятися гірше, ніж інші вимоги, якщо це не буде особливо несправедливим щодо окремих кредиторів.
Якщо вимоги цієї статті неможливо виконати, а кредитори, які можуть вимагати повного задоволення, добровільно не погоджуються на зменшення вимоги, врегулювання боргів не може бути досягнуто.
Якщо розмір вимог, які не можуть бути задоволені протягом періоду врегулювання боргів, вказує на те, що можна припустити, що боржник зможе взяти під контроль свої фінанси, навіть якщо ці вимоги залишаються поза врегулюванням, врегулювання боргів усе ж може бути досягнуто. У такому разі в бюджеті боржника слід враховувати вимоги, що залишаються поза врегулюванням.
Джерело: Lovdata — Gjeldsordningsloven (Закон про врегулювання боргів) § 4-8

Що це означає?

Основне правило полягає в тому, що кошти розподіляються між кредиторами пропорційно до розміру боргу перед кожним із них. Врегулювання боргів, як правило, охоплює все, що винен боржник, з кількома обмеженнями. Зокрема, поза ним залишається оплата за надання, які боржник має отримати в майбутньому і на які він має право згідно з §§ 4-3 до 4-5.

Якщо боржник зберігає житло, на вимоги, забезпечені заставою в межах ринкової вартості житла з надбавкою десять відсотків, нараховуються поточні договірні відсотки, але основна сума в цей період не погашається, тож основний борг зберігається. Заставний борг понад цю межу розглядається як звичайний борг і припиняється, коли боржник виконав умови врегулювання. Встановлена законом застава на нерухомість, наприклад право застави муніципалітету (kommunes) щодо податку на нерухомість і деяких зборів, однак підлягає повному задоволенню, див. Закон про заставу § 6-1. Аліменти, які зобов'язаний сплачувати боржник, як правило, також підлягають повному задоволенню, але борг з аліментів, якому більше п'яти років, може бути зменшено, якщо це не буде особливо несправедливим щодо одержувача.

Інші вимоги можуть задовольнятися краще або гірше. Відшкодування збитків після кримінально караного діяння, як правило, підлягає повному задоволенню. Борг за позиками, у яких згідно з Законом про фінансові договори § 5-4 очевидно мали відмовити, може задовольнятися гірше, ніж інші вимоги. Це правило ґрунтується на тому, що кредитор може укладати кредитний договір зі споживачем лише тоді, коли ймовірно, що клієнт має достатню кредитоспроможність. Відсотки та витрати також можуть задовольнятися гірше, ніж сама вимога.

Вимоги цієї статті мають бути здійсненними. Якщо ні, а кредитори з правом на повне задоволення добровільно не погоджуються на зменшення, боржник не може отримати врегулювання боргів. Навіть якщо деякі вимоги не можуть бути задоволені протягом періоду, врегулювання боргів усе ж можна отримати, якщо можна припустити, що боржник візьме під контроль свої фінанси. Вимоги, що залишаються поза врегулюванням, тоді враховуються в бюджеті.

Спірні вимоги (omstridte krav) розглядаються в § 4-9, а вимоги з поруки (kausjon) — у § 4-10. З інших частин закону сюди посилаються, зокрема, § 5-2 про примусове врегулювання боргів (tvungen gjeldsordning) та § 7-2 про видалення обтяжень заставою (panteheftelser).

Пов'язані статті
Усі §§ Закону про врегулювання боргів →
Питання щодо цієї статті