§ 4-1. Право на платіжний рахунок і платіжні послуги

Цей параграф дає клієнтам право на отримання платіжних послуг і встановлює межі, коли банк може відмовити. Основне правило першої частини: надавач платіжних послуг (банк або подібна установа) не може відмовити без об'єктивної причини, а послуги мають надаватися на звичайних умовах. Якщо клієнт є споживачем, банк не може ставити умовою відкриття платіжного рахунку, щоб клієнт купив також інші послуги. Якщо клієнт має кілька платіжних рахунків в одному банку, достатньо, щоб один із них був доступний без таких прив'язок.

Третя частина перелічує випадки, коли банк може відмовити. Це стосується послуг за межами ЄЕЗ і клієнтів, які не проживають і не зареєстровані в ЄЕЗ. Це також стосується випадків, коли клієнт або банк не виконує вимог Закону про протидію відмиванню коштів, а також коли закон чи правила, видані на підставі закону, вимагають відмовити клієнту. Згідно з четвертою частиною банк може попросити клієнта надати відомості про себе, необхідні для укладення договору.

П'ята частина встановлює для споживачів строк відповіді: запит на платіжний рахунок має бути вирішений протягом десяти робочих днів після того, як банк отримав потрібні йому відомості. На відмови та скарги поширюються правила розгляду скарг у § 3-53. Згідно з ними надавач послуг (tjenesteyter) повинен мати ефективний порядок розгляду скарг, відповідати на скарги письмово і надіслати попередню відповідь, якщо на скаргу не відповіли протягом 15 робочих днів. Якщо надавач послуг відмовляє в запиті на фінансову послугу, клієнт має негайно отримати письмове повідомлення про відмову та її причини, а також інформацію про можливість оскарження.

Це положення є першим параграфом розділу про договори про рахунок (kontoavtaler) і платіжні послуги. Сусідні положення стосуються того, що відбувається після укладення договору: § 4-2 про згоду на платіжну операцію (betalingstransaksjon), § 4-3 про дозвіл на прямий дебет (direktebelastning), § 4-4 про постійне платіжне доручення (betalingsoppdrag), а § 4-5–§ 4-7 — про отримання, відхилення та скасування платіжних доручень. § 7-1 має заголовок «Покарання» і також посилається на цей параграф.

Приклад: споживач просить банк відкрити платіжний рахунок. Банк відповідає, що рахунок можна відкрити, лише якщо споживач також оформить іншу послугу. Щодо платіжного рахунку для споживача це заборонено. Банк повинен вирішити запит протягом десяти робочих днів після отримання необхідних відомостей.