§ 4. Хто має право вести діяльність колекторської компанії (inkassoselskap)?

Щоб вести діяльність колекторської компанії в Норвегії, фірма має бути зареєстрована в Реєстрі підприємств (Foretaksregisteret) і мати офіційну ліцензію (bevilling) (дозвіл) від держави. Крім того, компанія повинна мати «здоровий фінансовий стан» — її майно має перевищувати її борги. Адвокати й банки також можуть займатися стягненням боргів (inkasso) на підставі своїх власних суворих ліцензій.

Закон про стягнення боргів·LOV-1988-05-13-26

Машинний переклад з норвезької. Чинним є норвезький текст. Читати оригінал норвезькою.Norsk English العربية Polski Українська

Текст закону (неофіційний переклад)

Діяльність зі стягнення боргів (inkassovirksomhet) може провадитися лише підприємствами, які зареєстровані в Реєстрі підприємств і мають ліцензію, якщо інше не випливає з частин третьої–п'ятої.

Ліцензія на стягнення боргів (inkassobevilling) обмежується або стягненням прострочених грошових вимог (forfalte pengekrav) для інших осіб, або викупом і самостійним стягненням (egen inndriving) прострочених грошових вимог. Товариство з обмеженою відповідальністю, яке має ліцензію на професійне або систематичне стягнення прострочених грошових вимог для інших осіб, повинно бути платоспроможним, тобто вартість активів підприємства повинна перевищувати сукупні зобов'язання підприємства. Те саме стосується випадків, коли таку діяльність провадить повне товариство, в якому один або кілька учасників є товариством з обмеженою відповідальністю, або командитне товариство, в якому один або кілька повних учасників є товариством з обмеженою відповідальністю.

Діяльність зі стягнення боргів, що стосується професійного та систематичного стягнення прострочених грошових вимог для інших осіб, може також провадитися на підставі норвезької адвокатської ліцензії (advokatbevilling).

Діяльність зі стягнення боргів, що стосується викупу та стягнення прострочених вимог, може провадитися без ліцензії установами, які мають право провадити фінансову діяльність відповідно до Закону про фінансові установи (finansforetaksloven).

Діяльність зі стягнення боргів, що стосується професійного або систематичного стягнення прострочених грошових вимог для інших осіб, незважаючи на частину першу, може тимчасово провадитися особами, які відповідають вимогам глави 2 Закону про професійну кваліфікацію (yrkeskvalifikasjonsloven).

Джерело: Lovdata — Inkassoloven (Закон про стягнення боргів) § 4

Що це означає?

Коли ви винні гроші й отримуєте лист від колекторської компанії, це може лякати. Компанія має багато повноважень: вона може нараховувати збори (gebyr) і зрештою звернутися до судового виконавця (namsmannen) з проханням про утримання із заробітної плати (lønnstrekk). Оскільки ці повноваження такі великі, суспільство вирішило, що галузь стягнення боргів має бути суворо врегульована. Ця стаття стосується самого «вхідного квитка» — права займатися такою діяльністю.

Насамперед закон каже, що ніхто не може займатися стягненням боргів «нелегально» або від імені незареєстрованої фірми «з гаража». Компанія має бути офіційно зареєстрована, а найважливіше — вона повинна подати заяву й отримати ліцензію на стягнення боргів. Це державний знак якості, який показує, що компанія має право стягувати гроші від імені інших. Ці ліцензії видає Управління фінансового нагляду Норвегії (Finanstilsynet), і воно уважно стежить за поведінкою компаній.

Далі стаття каже, що компанія має бути «платоспроможною» (suffisient). Це старий фаховий термін, який означає, що компанія не може бути на межі банкрутства. Вартість того, чим володіє компанія, має бути більшою за її борги. Чому закон переймається цим? Уявіть, що колекторська компанія стягує з вас 50 000 крон від імені вашого столяра. Ви сплачуєте гроші колекторській компанії. Якщо колекторська компанія збанкрутує наступного дня — до того, як встигне переказати гроші столяру, — у найгіршому випадку столяр може вимагати гроші з вас ще раз. Вимагаючи, щоб колекторські компанії мали стабільний фінансовий стан, закон захищає і вас, і того, кому ви насправді винні гроші.

Стаття також згадує два важливі винятки з вимоги мати власну ліцензію на стягнення боргів. По-перше, норвезькі адвокати можуть займатися стягненням боргів на підставі своєї адвокатської ліцензії. До адвокатів уже висуваються суворі вимоги щодо етики та фінансів. По-друге, банки й фінансові установи можуть викуповувати та стягувати борги без додаткової ліцензії, оскільки вони вже суворо регулюються Законом про фінансові договори (finansavtaleloven) і регулярно перевіряються державою.

Чому це важливо для вас як споживача (forbruker)?

Можливо, ви запитуєте себе, навіщо вам цікавитися статутним капіталом чи реєстрацією компанії, яка надсилає вам рахунки. Відповідь: ваша безпека.

Іноді злочинні мережі, шахраї або просто необізнані власники бізнесу намагаються видавати себе за «колекторські агентства», щоб залякати людей і змусити їх платити. Вони надсилають погрозливі листи з фальшивими логотипами, вимагають захмарні «штрафні збори» і погрожують, що завтра до вас прийде поліція, якщо ви негайно не переведете гроші через VIPPS.

Оскільки закон дуже суворо визначає, хто може займатися стягненням боргів, у вас є дуже простий інструмент, щоб викрити таких шахраїв: ви можете їх перевірити. Якщо фірма, яка з вами зв'язується, не має ліцензії на стягнення боргів, у неї немає жодних повноважень. Збори, які вона вимагає, недійсні, і вона не може передати вашу справу судовому виконавцю. Цей захист зупиняє «діяльність торпед» і систематичне вимагання.

Що буде, якщо колектор (inkassator) не має ліцензії?

Якщо компанія стягує гроші для інших, не маючи ліцензії, вона порушує закон і може бути покарана штрафом. Для вас як боржника наслідок такий: робота, яку вона виконує, незаконна. Ви не зобов'язані сплачувати їй жодного ере зборів. Сама основна вимога (hovedkrav) (наприклад, рахунок за светр, який ви справді купили) не зникає, але додаткові тисячі крон, які вона вимагає за «роботу зі стягнення», недійсні.

Приклади

Ева посварилася з колишнім орендодавцем через свій депозит. Орендодавець розлючений і каже, що «пошле своїх хлопців розібратися». Через кілька днів Ева отримує агресивний лист від фірми, яка називає себе «Oslo Gjeldsinndrivelse AS». Вони вимагають 20 000 крон протягом трьох днів і додають збір у 5 000 крон «за клопіт». Ева лякається, але шукає цю назву в онлайн-реєстрі підприємств Управління фінансового нагляду Норвегії. Вона з'ясовує, що ця компанія не має ліцензії на стягнення боргів. Тобто вона займається незаконним стягненням боргів. Отже, Ева може викинути лист (або повідомити про нього в поліцію). Компанія не має жодного юридичного права стягувати гроші чи реєструвати на неї записи про несплату (betalingsanmerkning).

Юнас отримує поштою попередження про стягнення (inkassovarsel), але відправник — не звичайне колекторське агентство, а адвокатська фірма. Юнас думає, що адвокатська фірма намагається обманом змусити його оплатити дорогі адвокатські гонорари за звичайний рахунок за електроенергію. Він телефонує їм, щоб поскаржитися. Адвокатська фірма спокійно пояснює, що вона стягує борги для енергетичної компанії, на що має повне право згідно з § 4 Закону про стягнення боргів. Вони запевняють Юнаса, що збори, які вони вимагають, точно такі ж низькі максимальні ставки, які застосувало б звичайне колекторське агентство, оскільки вони мусять дотримуватися правил Закону про стягнення боргів щодо зборів, навіть якщо вони адвокати.

Поширені помилки

  1. Сплатити «збір за стягнення» фірмі, про яку ви ніколи не чули, не перевіривши, чи вона справжня.
  2. Вважати, що звичайна бухгалтерська контора може займатися стягненням боргів для своїх клієнтів (їй потрібна власна ліцензія).
  3. Злякатися листів зі словами на кшталт «Попередження про примусове стягнення», навіть якщо вони надходять від незареєстрованої фірми.
  4. Як власник бізнесу: доручити стягнення боргів «крутому» знайомому замість того, щоб скористатися законним агентством.

Що вам слід зробити?

Якщо ви сумніваєтеся, чи отриманий вами лист надійшов від справжньої колекторської компанії, зробіть таке:

1. Зайдіть на Finanstilsynet.no — Скористайтеся полем пошуку «Virksomhetsregisteret» (Реєстр підприємств). Введіть назву компанії, яка надіслала вам лист. 2. Перевірте статус — Якщо компанія зазначена з типом ліцензії «Inkassovirksomhet» (діяльність зі стягнення боргів), вона справжня і підлягає нагляду. 3. Попросіть доказів — Якщо ви не можете її знайти, надішліть їй електронного листа і запитайте: «Чи можете ви надати документальне підтвердження того, що маєте ліцензію на стягнення боргів від Управління фінансового нагляду Норвегії?» Несумлінні учасники ринку, як правило, відступають, коли розуміють, що ви знаєте свої права. 4. Повідомте — Якщо хтось незаконно займається діяльністю зі стягнення боргів щодо вас, ви можете повідомити про це Управління фінансового нагляду Норвегії. Воно суворо реагує на такі випадки.

Поширені запитання

Що станеться з моїм боргом, якщо колекторська компанія збанкрутує?
Оскільки до них застосовуються суворі вимоги щодо гарантій (платоспроможність і надання забезпечення (sikkerhetsstillelse)), гроші інших осіб зазвичай захищені. Ви й надалі винні гроші первісному власнику (кредитору (kreditor)), і згодом отримаєте повідомлення про те, що потрібно платити на новий номер рахунку або новому агентству. Борг не зникає внаслідок банкрутства.
Чи має судовий виконавець ліцензію на стягнення боргів?
Ні, судовому виконавцю не потрібна ліцензія на стягнення боргів, оскільки це власний орган держави з примусового стягнення. Закон про стягнення боргів поширюється на приватний бізнес. Судовий виконавець діє відповідно до власних законів (Закону про примусове виконання (tvangsfullbyrdelsesloven)).
Чи може мій столяр просто передати рахунок безпосередньо на стягнення боргів?
Так, фірма може скористатися послугами ліцензованої колекторської компанії, щоб стягнути рахунок, за умови, що вона спершу надіслала вам законне попередження про стягнення зі строком 14 днів. Але столяр не може доручити своєму приятелю стягувати борг зі «зборами».
Пов'язані статті
Усі §§ Закону про стягнення боргів →
Інструменти для цього