§ 4-13. Чи може банк утримати ваші гроші або зарахувати їх у погашення своїх вимог?

Перша частина забороняє надавачу платіжних послуг утримувати гроші на рахунку (право утримання, tilbakeholdsrett) або вираховувати суму власної вимоги з коштів на рахунку (зарахування зустрічних вимог). Ця заборона має два винятки. Банк може застосовувати такі заходи щодо вимог, строк виконання яких настав і які випливають із самого договору про рахунок. Він також може робити це щодо вимог, пов'язаних із кримінально караним діянням, яке вчинив клієнт або в якому він брав участь, але не тоді, коли банк набув цю вимогу від третьої особи.

Друга частина захищає гроші, які перебувають у процесі переказу. Банк не може утримувати кошти, якими розпоряджається для виконання платіжного доручення, або проводити щодо них зарахування зустрічних вимог. Проте отримувач платежу може домовитися зі своїм банком, що комісії отримувача вираховуються з переказаної суми до того, як решта буде зарахована. У такому разі сума операції та комісії мають зазначатися окремо в інформації, яку отримує отримувач. Третя частина визначає правовий наслідок, якщо комісію стягнуто всупереч цьому: банк того, хто ініціював платіж, має забезпечити, щоб отримувач отримав усю суму.

Четверта частина відсилає до § 4-25 щодо виправлення помилкових зарахувань коштів. Якщо банк виявить помилкове зарахування або списання, він має повідомити клієнта без необґрунтованої затримки. Банк, який помилково зарахував кошти на неправильний рахунок або неправильну суму, може виправити це, знову списавши суму з рахунку, якщо це відбувається до третього робочого дня. Ця можливість не діє, якщо зарахування було здійснено за платіжним дорученням третьої особи. Якщо помилка пов'язана з кримінально караним діянням з боку отримувача, банк може виправити її будь-коли. П'ята частина зазначає, що цей параграф не перешкоджає встановленню окремого забезпечувального права на депозити відповідно до інших правових норм.

§ 4-13 входить до низки положень про саме виконання платежів. § 4-10 дозволяє банку резервувати суму лише за окремою згодою платника (betaler), а § 4-11 і § 4-12 стосуються строків і зарахування коштів. Після § 4-13 ідуть § 4-14 і § 4-15 про інформацію для платника та отримувача.

Приклад: отримувач домовився зі своїм банком, що комісії вираховуються із суми. У такому разі банк має показувати суму операції та комісію окремо. Якщо комісію вирахувано без такої домовленості, банк платника має забезпечити, щоб отримувач отримав повну суму.