§ 4-10. Резервування коштів на рахунку під час оплати карткою

Закон про фінансові договори (Finansavtaleloven)·LOV-2020-12-18-146

Машинний переклад з норвезької. Чинним є норвезький текст. Читати оригінал норвезькою.Norsk English العربية Polski Українська

Коротко

Текст закону (неофіційний переклад)

§ 4-10. Згода на резервування суми на рахунку платника

(1) Надавач платіжних послуг (betalingstjenesteyter) платника може резервувати кошти на рахунку платника, якщо виконано такі умови:
  1. платіжна операція (betalingstransaksjon) ініціюється отримувачем платежу або через нього у зв'язку з платіжною операцією з використанням картки
  2. платник надав згоду на платіжну операцію, див. § 4-2
  3. точна сума, яку належить сплатити, не була відома на момент, коли платник надав згоду на платіжну операцію, та
  4. платник надав окрему згоду на те, щоб на рахунку було зарезервовано точну суму.
(2) Зарезервовані кошти на рахунку платника мають бути звільнені одразу, щойно надавач платіжних послуг платника отримає інформацію про точну суму операції, і не пізніше ніж безпосередньо після отримання платіжного доручення (betalingsoppdrag).
Джерело: Lovdata — Finansavtaleloven (Закон про фінансові договори) § 4-10

Що це означає?

Цей параграф стосується того, що кошти відкладаються (резервуються) на рахунку платника ще до того, як стане відома остаточна сума. Це стосується оплати карткою, коли сума ще не остаточна на момент, коли платник підтверджує платіж. Надавач послуг (tjenesteyter) платника може резервувати кошти лише тоді, коли виконано всі чотири умови. Платіж має ініціювати отримувач платежу, прямо чи опосередковано, і це має бути оплата карткою. Платник має надати згоду на платіж, див. § 4-2. Точна сума мала бути невідомою на момент надання згоди, і, крім того, платник має надати окрему згоду на резервування певної суми.

Друга частина встановлює строк для звільнення коштів. Зарезервовані кошти мають бути звільнені, щойно надавач послуг платника дізнається точну суму, і не пізніше ніж безпосередньо після отримання платіжного доручення. Отже, резервування не повинно тривати довше, ніж потрібно.

§ 4-8 стосується іншої ситуації, пов'язаної з оплатою карткою. Надавач рахунку (kontotilbyder) на запит емітента картки має негайно повідомити, чи достатньо коштів на рахунку, але лише якщо платник надав згоду, ініціював платіж і рахунок доступний через інтернет. § 4-9 дозволяє платнику та банку домовитися про ліміти сум, коли платіжний інструмент (betalingsinstrument) використовується для надання згоди. § 4-6 та § 4-7 стосуються відхилення та скасування платіжних доручень. § 4-11 встановлює строки, протягом яких платіж має бути виконано після отримання доручення.

Резервування не слід плутати з правом утримання чи зарахуванням зустрічних вимог (motregning). § 4-13, перша частина, забороняє банку утримувати кошти на рахунку або зараховувати їх у рахунок зустрічних вимог, за винятком вимог за договором про рахунок (kontoavtale), строк виконання яких настав, і вимог, що виникли внаслідок кримінально караного діяння. Натомість резервування згідно з § 4-10 вимагає окремої згоди платника.

Приклад: платник підтверджує оплату карткою на користь отримувача платежу, який ще не знає остаточної суми. Платник також надав окрему згоду на те, щоб певну суму було відкладено. Банк може відкласти цю суму, але має звільнити її не пізніше ніж безпосередньо після отримання платіжного доручення.

Пов'язані параграфи
Усі §§ Закону про фінансові договори →