§ 1-11. Правила ЄЕЗ у Законі про фінансові договори: регламенти, доступність і граничні суми

Цей параграф пов'язує Закон про фінансові договори зі співпрацею в межах ЄЕЗ. Частина перша робить два регламенти ЄС норвезьким законом з адаптаціями, яких вимагає Угода про ЄЕЗ. Один стосується транскордонних платежів у Союзі. Інший встановлює технічні та комерційні вимоги до кредитових переказів і прямих дебетів у євро. Текст регламентів не наведено в Законі про фінансові договори; параграф лише встановлює, що вони діють як закон.

Частина друга дає уряду право видати підзаконний акт, який імплементує директиву ЄС про вимоги доступності для продуктів і послуг, щодо банківських послуг, призначених для споживачів. Частина третя дозволяє уряду встановлювати інші граничні суми, ніж передбачені самим законом, коли зміни валютних курсів роблять це необхідним для виконання зобов'язань у межах ЄЕЗ.

Граничні суми на практиці: частина третя окремо згадує § 4-30 частину другу. Цей параграф регулює відповідальність за несанкціоновані платіжні операції (betalingstransaksjon), а частина друга встановлює власну частку відповідальності (egenandel) клієнта (kunde) до 450 крон у разі втрати, крадіжки або незаконного привласнення платіжного інструмента (betalingsinstrument). Якщо цю граничну суму змінять, така сама сума може застосовуватися згідно з § 3-20. Цей параграф стосується зловживання електронним підписом (elektronisk signatur), і там власна частка відповідальності власника підпису (rettighetshaver) також становить до 450 крон. Суть у тому, щоб обидва правила могли зберігати однакову суму.

Параграф стоїть останнім у розділі 1, після § 1-10 про вибір права та § 1-9 про імперативність норм.