§ 3-20. Відповідальність у разі зловживання електронним підписом

Ця стаття встановлює верхню межу того, скільки особа, якій належить електронний підпис (власник підпису), може бути змушена заплатити, коли підписом зловживають. Надавач послуг загалом може вимагати відшкодування збитків за звичайними правилами. Однак відповідальність ніколи не може перевищувати власної частки відповідальності, визначеної в інших частинах статті. Згідно з § 3-16 власник підпису — це завжди фізична особа, яка має право створювати підпис, що може використовуватися для укладення фінансових договорів (finansavtale).

Суми зростають залежно від того, наскільки необережним був власник підпису. За загальним правилом власна частка відповідальності становить до 450 крон. Вона не застосовується, якщо зловживання неможливо було виявити заздалегідь і власник підпису не діяв шахрайським чином (нечесно). Якщо власник підпису через грубу необережність не виконав обов'язків за § 3-19 частинами першою і другою, верхня межа становить 12 000 крон. У разі умисного порушення, коли власник підпису мав розуміти, що існує безпосередня небезпека зловживання, він відповідає за збиток, який надавач послуг може вимагати за звичайними правилами відшкодування збитків.

Повне звільнення від відповідальності діє в кількох випадках. Власник підпису ніколи не відповідає за збитки, які спричинив сам надавач послуг або хтось від його імені. Якщо не було шахрайства, власник підпису також не відповідає за збитки, що виникли після того, як він або вона повідомили про зловживання чи небезпеку зловживання. Те саме стосується випадків, коли порушено обов'язок забезпечити можливість повідомлення, коли підписання не було достатньо безпечним або коли надавач послуг не вимагав посиленої автентифікації клієнта (надійного підтвердження вашої особи) там, де це було доречно. Остання підстава для звільнення — коли з огляду на обставини саме надавач послуг найбільше підходить для того, щоб нести ризик зловживання.

Власна частка відповідальності тісно пов'язана з § 3-19. Ця стаття зобов'язує власника підпису захищати захисну інформацію та негайно повідомляти про зловживання. Якщо повідомлення не надіслано без невиправданої затримки або протягом 13 місяців з моменту, коли власник підпису мав зрозуміти, що сталося зловживання, право на обмеження відповідальності втрачається. Якщо надавач послуг не надав інформації про операції, право втрачається лише через 13 місяців після того, як власник підпису дізнався про зловживання. Повідомлення можливе лише тоді, коли хтось його приймає: згідно з § 3-17 постачальник має приймати повідомлення в будь-який час, негайно припиняти подальше використання та письмово підтверджувати отримання. Згідно з § 3-18 надавач послуг має забезпечити легкодоступну інформацію про те, як надіслати повідомлення.

Правило про зменшення відповідальності в § 3-21 є запобіжником. Відповідальність у межах власної частки може бути зменшено, коли це справедливо, зокрема з огляду на те, якою захисною інформацією зловживали, на обставини зловживання та на те, чи сам надавач послуг був необережним або іншим чином сприяв виникненню збитку. Приклад: власник підпису через грубу необережність порушив свої обов'язки, але надавач послуг не вимагав надійної автентифікації. У такому разі власник підпису не відповідає за збиток, якщо тільки він не діяв шахрайським чином.