§ 27. Постанови (forskrifter) про розгляд комісією (nemndsbehandling) у справах про стягнення боргів (inkasso)
§ 27 надає органам влади право встановлювати детальніші правила щодо розгляду комісією у справах про стягнення боргів. Він також стосується інформації про право на розгляд комісією, яку боржник (skyldner) має отримати у вимозі про оплату (betalingsoppfordring). Параграф короткий, але важливий, бо саме він робить систему оскарження практично здійсненною.
Машинний переклад з норвезької. Чинним є норвезький текст. Читати оригінал норвезькою.Norsk English العربية Polski Українська
Текст закону (неофіційний переклад)
Король у Державній раді (Kongen) може видавати постанови для детальнішого доповнення та виконання правил цього розділу, а також положення § 10 частини другої пункту f.
Що це означає?
§ 27 визначає, що органи влади можуть видавати постанови, які доповнюють правила про розгляд комісією. Постанова — це детальніше правило, ніж сам закон. Закон задає основні рамки. Постанова може заповнити практичні деталі.
Цей розділ стосується розгляду комісією спорів у справах про стягнення боргів. Він починається з § 22, який дозволяє створювати комісії з розгляду скарг (nemnder). Далі йдуть правила про відносини з судами, звітування перед Управлінням фінансового нагляду Норвегії (Finanstilsynet), витрати комісії та позовну давність (foreldelse). § 27 стоїть наприкінці й визначає, що можна встановлювати детальніші правила, щоб усе це працювало.
Для законів це звична практика. Закон не завжди може містити всі деталі. Якби все мало бути в самому тексті закону, він став би громіздким і незручним у користуванні. Постанова може детальніше регулювати форми, строки, вимоги до скарги, розгляд, звітування та практичні процедури.
§ 27 також посилається на § 10 частину другу пункт f. Це положення передбачає, що вимога про оплату має містити інформацію про право вимагати розгляду комісією, якщо вимогу стягує підприємство з ліцензією на стягнення боргів (inkassobevilling). Це означає, що постанови можуть стосуватися не лише роботи комісії після того, як ви подали скаргу. Вони можуть стосуватися й інформації, яку ви отримуєте до подання скарги.
Це важливо. Право на оскарження мало допомагає, якщо ви не знаєте про його існування. Тому вимога про оплату має містити інформацію про право на розгляд комісією у випадках, коли цього вимагає закон. § 27 дає змогу встановлювати детальніші правила щодо цього.
Навіщо потрібні постанови?
Тому що розгляд комісією має бути практичним. Недостатньо сказати, що ви можете поскаржитися. Ви також маєте знати, як подати скаргу, що вона має містити, що може розглядати комісія і які строки діють.
Уявіть, що ви отримали вимогу про стягнення боргу і вважаєте, що збори (gebyrer) нараховано неправильно. Ви хочете поскаржитися. Тоді вам потрібно більше, ніж одне речення в законі. Вам треба знати, куди надсилати скаргу. Вам треба знати, чи потрібно спершу скаржитися до колекторського агентства (inkassobyrå). Вам треба знати, які документи варто додати. Вам треба знати, що відбувається під час розгляду справи.
Постанови можуть зробити такі речі зрозумілішими. Вони також можуть встановлювати правила, які допомагають комісії розглядати справи однаково. Якщо всі скарги розглядаються за однаковими процедурами, система стає передбачуванішою.
Для колекторських компаній це теж важливо. Вони мають знати, про що інформувати боржника. Вони мають знати, як відповідати у справах перед комісією. Вони мають знати, про які рішення слід звітувати далі. Без чітких правил практика може відрізнятися від справи до справи.
Що це означає для вас як боржника?
Для вас § 27 означає насамперед те, що система оскарження може мати детальні правила. Ви не повинні розуміти всю систему лише з прочитання одного короткого положення закону.
Коли ви отримуєте вимогу про оплату, вона в певних випадках має інформувати про право на розгляд комісією. Це випливає з § 10 частини другої пункту f. § 27 дає змогу встановлювати детальніші правила саме щодо цієї інформації.
Якщо ви думаєте про скаргу, пошукайте інформацію у вимозі про оплату. Чи згадано там комісію? Чи вказано, куди можна поскаржитися? Чи зазначено, які справи може розглядати комісія? Якщо інформації немає, це може мати значення для оцінки того, чи дотримався колектор (inkassator) правил.
Це не означає, що будь-яка дрібна помилка в інформації автоматично робить усю вимогу недійсною. Але вона може мати значення для витрат на стягнення (inkassokostnader), належної практики стягнення боргів (god inkassoskikk) і того, чи правильно було вирішено справу.
Що це означає для колекторського агентства?
Для колекторського агентства § 27 означає, що воно має дотримуватися не лише самого тексту закону. Якщо існують постанови про розгляд комісією або про інформацію щодо права на оскарження, колекторське агентство має їх дотримуватися.
Колекторське агентство не може сказати: “Цього детально не прописано в § 22, тому ми не зобов'язані це робити.” Якщо постанова містить детальніші правила, вони також обов'язкові.
Це важливо для вимог про оплату. Вимога про оплату — ключовий документ у справі про стягнення боргу. Вона має дати боржникові огляд вимоги та її наслідків. Коли закон вимагає інформації про розгляд комісією, колектор має подбати, щоб ця інформація була правильною і зрозумілою.
Якщо вимога про оплату має недоліки, це може мати наслідки. Згідно з § 17 боржник у деяких випадках може не сплачувати витрати на стягнення, якщо порушено правила §§ 9–11. § 10 — одне з цих правил. Тому інформація про розгляд комісією може мати практичне значення.
Чому § 27 посилається на § 10?
Тому що § 10 стосується вимоги про оплату. Часто саме тоді багато боржників уперше отримують чіткий лист щодо стягнення боргу від колектора. Цей лист має містити певні відомості.
§ 10 частина друга пункт f стосується права вимагати розгляду комісією. Він застосовується, коли вимогу стягує підприємство, яке здійснює діяльність зі стягнення боргів (inkassovirksomhet) з ліцензією (bevilling) відповідно до § 5 частини першої або третьої.
Це може звучати технічно. Простими словами це означає: якщо звичайна колекторська компанія, яка має мати ліцензію, стягує вимогу, то вимога про оплату у відповідних випадках має повідомляти про право на оскарження до комісії.
§ 27 дає органам влади можливість встановлювати детальніші правила щодо цієї інформації. Наприклад, постанови можуть визначати, як надається інформація, що вона має містити і як вона має бути помітною для боржника.
Що буде, якщо постанов не дотримуються?
Якщо постанов, виданих на підставі § 27, не дотримуються, це може означати, що колектор порушив правила. Наслідки залежать від того, чого стосується порушення.
Якщо помилка стосується вимоги про оплату, це може мати значення відповідно до § 17. Там зазначено, що відшкодування збитків (erstatning) за винагороду (vederlag) колектору не можна вимагати, якщо порушено правила §§ 9–11, пор. § 12. Оскільки вимогу про оплату регулює § 10, помилки в ній можуть бути важливими.
Якщо помилка стосується розгляду комісією, це може вплинути на те, як розглядатиметься скарга. Це також може мати значення для того, чи діяла колекторська компанія коректно і відповідно до належної практики стягнення боргів.
Проте вам варто бути конкретними. Не пишіть лише “ви порушили постанову”. Напишіть, чого бракує, де помилка і чому це важливо для вас.
Приклади
Ola отримує вимогу про оплату від колекторського агентства. Вимога стосується старого рахунку від фітнес-центру. Ola вважає, що скасував членство до періоду, за який виставлено вимогу. У вимозі про оплату вказано лише суму та строк оплати (betalingsfrist). Про розгляд комісією нічого не сказано, хоча колекторське агентство є підприємством з ліцензією на стягнення боргів, а справа загалом підпадає під ці правила. Ola подає письмову скаргу і просить колекторське агентство пояснити, чому вимога про оплату не містить інформації про право на розгляд комісією. Він посилається на § 10 частину другу пункт f і § 27. Результатом не буде автоматичне скасування основної вимоги (hovedkrav). Але відсутність інформації може мати значення. Особливо якщо Ola був позбавлений реальної можливості зрозуміти своє право на оскарження.
Mette отримує вимогу про стягнення боргу за рахунок за електроенергію, який, на її думку, вже оплачено. Вимога про оплату чітко повідомляє, що вона може вимагати розгляду комісією, якщо в неї є спір, який комісія може розглянути. Там також пояснено, де знайти більше інформації. Mette спершу надсилає заперечення (innsigelse) до колекторського агентства. Агентство відхиляє заперечення. Тоді вона скаржиться до комісії і додає квитанцію про оплату. Тут система працює так, як і має. Інформація у вимозі про оплату допомагає Mette знайти правильний шлях оскарження. § 27 є частиною правил, які роблять такі практичні рішення можливими.
Поширені помилки
- Думати, що § 27 нічого не означає, бо він стосується лише постанов
- Забувати, що постанови також є обов'язковими правилами
- Не читати інформацію про розгляд комісією у вимозі про оплату
- Думати, що право на оскарження нічого не варте, якщо його детально не пояснено в самому законі
- Не помічати, що помилки у вимозі про оплату можуть вплинути на витрати на стягнення
Що вам варто зробити?
Уважно прочитайте вимогу про оплату. Пошукайте інформацію про розгляд комісією. Також перевірте, чи пояснено в листі, чого стосується вимога, основну вимогу, відсотки, витрати і строк.
Якщо ви вважаєте, що інформації бракує, напишіть до колекторського агентства. Попросіть пояснення. Можете написати, наприклад: “Прошу повідомити, до якої системи розгляду комісією належить справа, і чому це чітко не зазначено у вимозі про оплату.”
Якщо ви хочете поскаржитися, зберіть документи. Додайте вимогу про оплату, попередні листи, квитанції та електронні листи.
Не зволікайте лише через те, що не впевнені щодо постанов. Надішліть простий письмовий протест у межах строку. Деталі можна додати пізніше.