§ 1-8. Інші визначення: дистанційний продаж, платник, робочий день і посилена автентифікація клієнта

Закон про фінансові договори (Finansavtaleloven)·LOV-2020-12-18-146

Машинний переклад з норвезької. Чинним є норвезький текст. Читати оригінал норвезькою.Norsk English العربية Polski Українська

Коротко

Текст закону (неофіційний переклад)

§ 1-8. Інші визначення

(1) У цьому законі під договором, укладеним поза постійним торговельним приміщенням, розуміється договір, зазначений у § 5 Закону про право на відмову від договору, пункт d, див. пункт c.
(2) У цьому законі під дистанційним продажем розуміються договори, що укладаються в рамках організованої системи продажу або надання послуг без одночасної фізичної присутності надавача послуг (tjenesteyter) і клієнта (kunde), і за яких укладення договору відбувається виключно за допомогою засобів дистанційного зв'язку.
(3) У цьому законі під платником розуміється фізична або юридична особа, яка виконує зобов'язання з використанням платіжних засобів, зокрема особа, яка є власником платіжного рахунку (betalingskonto) і дозволяє платіжне доручення (betalingsoppdrag) з цього рахунку, або, якщо платіжного рахунку немає, особа, яка дає платіжне доручення.
(4) У цьому законі під отримувачем платежу розуміється фізична або юридична особа, яка є передбаченим одержувачем платіжних засобів, що входять до платіжної операції (betalingstransaksjon).
(5) У цьому законі під номінальною процентною ставкою розуміється процентна ставка, що застосовується в річному обчисленні до суми вкладу на рахунку або до суми заборгованості за кредитом.
(6) У цьому законі під робочим днем розуміється день, коли надавач платіжних послуг (betalingstjenesteyter) платника або отримувача платежу, який бере участь у виконанні платіжної операції, працює так, як це потрібно для такого виконання.
(7) У цьому законі під посередницькою установою (oppdragsforetak) розуміється надавач послуг, який пропонує фінансове посередництво (finansoppdrag).
(8) У цьому законі під автентифікацією розуміється процедура, що дає змогу підтвердити подію, певний зміст або чинність електронного підпису (elektronisk signatur) чи електронної печатки, а також процедура, що дає змогу надавачу платіжних послуг перевірити особу клієнта або чинність певного платіжного інструмента (betalingsinstrument), зокрема використання персональної безпекової інформації клієнта.
(9) У цьому законі під посиленою автентифікацією клієнта розуміється автентифікація, що ґрунтується на використанні двох або більше елементів, віднесених до категорій знання (те, що знає лише користувач), володіння (те, що має лише користувач) і невід'ємної властивості (те, чим є користувач), які настільки незалежні один від одного, що порушення одного критерію не створює ризику порушення інших, і які побудовано так, що забезпечено конфіденційність даних автентифікації.
(10) У цьому законі під персональною безпековою інформацією (personlig sikkerhetsinformasjon) розуміються персоналізовані засоби, які надавач послуг надає клієнту або іншому користувачу для цілей автентифікації.
Джерело: Lovdata — Finansavtaleloven (Закон про фінансові договори) § 1-8

Що це означає?

Цей параграф об'єднує десять визначень, які не належать до інших параграфів із визначеннями.

Перші два стосуються способів продажу. Договір, укладений поза постійним торговельним приміщенням, визначено через посилання на § 5 Закону про право на відмову від договору. Основний випадок там — коли споживач (forbruker) укладає договір або робить пропозицію в присутності підприємця в іншому місці, ніж постійні торговельні приміщення. Сюди також належать договори, укладені в приміщеннях або дистанційно одразу після особистого й адресного звернення в такій ситуації. Дистанційний продаж — це договори, укладені в рамках організованої системи, без одночасної фізичної присутності сторін, коли все відбувається засобами дистанційного зв'язку. Визначення на практиці таке саме, як у § 5 Закону про право на відмову від договору.

Платник — це той, хто виконує зобов'язання платіжними засобами, тобто власник рахунку, який дозволяє платіжне доручення з рахунку, або той, хто дає платіжне доручення, коли рахунку немає. Отримувач платежу — це передбачений одержувач коштів. Номінальна процентна ставка — це відсоток на рік від вкладу або від суми заборгованості за кредитом. Робочий день — це день, коли надавач платіжних послуг платника або отримувача працює настільки, наскільки це потрібно для виконання операції. Посередницька установа — це надавач послуг, який пропонує фінансове посередництво.

Останні три стосуються безпечної ідентифікації. Автентифікація — це процедура, щоб підтвердити, наприклад, що електронний підпис чинний, або щоб надавач платіжних послуг міг перевірити особу клієнта чи чинність платіжного інструмента. Посилена автентифікація клієнта вимагає щонайменше двох із трьох типів елементів: те, що ви знаєте, те, що ви маєте, і те, чим ви є. Елементи мають бути настільки незалежні один від одного, щоб порушення одного не послаблювало інших, а система має захищати конфіденційність даних. Персональна безпекова інформація — це персональні засоби, які надавач послуг дає клієнту для автентифікації. Поняття щодо платежів пов'язані з визначеннями в § 1-5, а фінансове посередництво визначено в § 1-3.

Пов'язані параграфи
Усі §§ Закону про фінансові договори →