§ 6-1. Зміна врегулювання боргів на клопотання боржника

Цей параграф дозволяє боржникові просити про зміну врегулювання боргів, яке вже триває. Основна умова полягає в тому, що сталося щось, чого боржник не мав змоги передбачити, або що інші особливі обставини послаблюють здатність виконувати врегулювання. У такому разі суд може затвердити пропозицію щодо зміни.

Параграф містить два особливі правила. Перше стосується житла: якщо житло, яке боржник зберіг, наприкінці періоду стане значно дешевшим, ніж вартість, встановлена відповідно до § 4-7, борг, забезпечений заставою житла, можна зменшити. Зменшення відбувається настільки, наскільки цього вимагають фінансове становище, інтереси кредиторів та обставини, але ніколи не нижче ринкової вартості житла на момент ухвалення рішення. Друге стосується вимог, які існували на момент відкриття переговорів, але не потрапили до врегулювання. Якщо до боржника пред'явлено таку вимогу, суд за клопотанням повинен включити її, а кредитор отримує дивіденд лише з моменту пред'явлення вимоги. Якщо боржник умисно або через грубу необережність не повідомив про вимогу, зміни не буде.

Порядок залежить від того, чи є зміна добровільною, чи примусовою. Судовий виконавець повинен надати боржникові необхідні роз'яснення. Для добровільної зміни відповідно застосовуються правила про ухвалення в § 4-12, і зміна є чинною лише тоді, коли судовий виконавець затвердив її письмово. Судовий виконавець повинен відмовити, якщо пропозиція є несправедливою. Про примусову зміну просять суд, подаючи пропозицію, яка не суперечить закону, і пропозицію не може бути затверджено, якщо вона є обурливою.

Протилежним до цього параграфа є § 6-2, згідно з яким кредитор може просити про перегляд (omgjøring). Перш ніж суд вирішить таку справу, сторони можуть висловитися відповідно до § 6-3. Строки встановлено в § 6-5: клопотання про зміну відповідно до частин з першої по третю потрібно подати, поки триває період врегулювання боргів. Цей параграф також застосовується через § 2-4 про помічника (medhjelper).