§ 5-4. Коли районний суд (tingretten) затверджує примусове врегулювання боргів (tvungen gjeldsordning)
Машинний переклад з норвезької. Чинним є норвезький текст. Читати оригінал норвезькою.Norsk English العربية Polski Українська
Текст закону (неофіційний переклад)
§ 5-4. Затвердження судом (stadfestelse) районним судом
Суд (retten) повинен затвердити пропозицію боржника (skyldneren) щодо примусового врегулювання боргів, якщо умови § 1-2, § 1-3 першої частини та § 1-4 виконано, а пропозиція відповідає § 5-2. Проте суд повинен відмовити в затвердженні, якщо:
- затвердження врегулювання боргів, запропонованого боржником, виглядало б обурливим,
- існує процесуальна помилка, яку не усунуто і яка очевидно вплинула на зміст пропозиції боржника, або
- настільки багато вимог (fordringene) є спірними, що немає підстав для оцінки пропозиції боржника.
Рішення суду ухвалюється у формі ухвали суду (kjennelse). Ухвала вручається боржникові та повідомляється іншим сторонам справи у спосіб, який суд вважає доцільним. Ухвалу, якою відмовлено в затвердженні, може оскаржити в апеляційному порядку (anke) лише боржник.
Що це означає?
Параграф визначає, коли суд повинен схвалити (затвердити) пропозицію боржника. Це відбувається, коли боржник відповідає основним умовам § 1-2, § 1-3 і § 1-4, а пропозиція водночас відповідає § 5-2. Проте суд повинен відмовити, якщо врегулювання виглядає обурливим, якщо неусунена процесуальна помилка очевидно мала значення або якщо надто багато вимог є спірними. Рішення є ухвалою суду, і лише боржник може оскаржити відмову в апеляційному порядку. Параграф є останнім етапом після § 5-3.