§ 3-3. Забезпечення майна та утримання із заробітної плати під час переговорів щодо боргів

Цей параграф дає судовому виконавцю два інструменти, які не дають цінностям зникнути, поки тривають переговори щодо боргів (gjeldsforhandling). Перший стосується майна, яке має бути використане для покриття вимог кредиторів. Другий — це утримання із заробітної плати та інших виплат.

Якщо боржник має майно, яке відповідно до § 4-6 має бути продане, щоб покрити вимоги кредиторів, судовий виконавець повинен його забезпечити. Забезпечення здійснюється відповідно до § 7-19 Закону про примусове виконання і діє як арешт майна (застава кредитора на це майно). Тобто ви більше не можете вільно розпоряджатися цим майном, і це діє також щодо третіх осіб. Що забезпечення означає на практиці, залежить від майна. Якщо майно зареєстроване в реєстрі прав на майно, до реєстру надсилається повідомлення. Рухоме майно може бути взяте на зберігання. Гроші також беруться на зберігання і розміщуються в норвезькому банку.

Частина друга стосується забезпечувального утримання із заробітної плати. Судовий виконавець повинен ухвалити рішення про утримання із заробітної плати та інших виплат, на які поширюється § 2-7 Закону про право кредиторів на задоволення вимог, і визначити розмір утримання. Відповідно до § 2-7 Закону про право кредиторів на задоволення вимог утримувати можна лише те, що перевищує суму, яка розумно потрібна боржнику та його домогосподарству (husstand) на витрати на утримання (underhold). Положення охоплює також пенсії та виплати із соціального страхування, а не лише заробітну плату. Судовий виконавець повідомляє Норвезький орган стягнення про утримання і про те, хто має його здійснювати. Утримання здійснюється як утримання із заробітної плати, а залишок, після того як покрито вимоги з вищою черговістю, перераховується судовому виконавцю.

Важливим є зв'язок із § 3-4. Відповідно до частини п'ятої § 3-4 чинне утримання із заробітної плати замінюється забезпечувальним утриманням, а певні вимоги щодо аліментів, які вже покриваються шляхом утримання із заробітної плати, мають перевагу. Вигаданий приклад: боржник отримує заробітну плату, і судовий виконавець ухвалює рішення про забезпечувальне утримання. Кредитори в цей період не можуть самі накласти арешт на заробітну плату, оскільки цьому перешкоджає відстрочка платежів (betalingsutsettelse) згідно з § 3-4. Що відбувається із забезпеченими коштами, якщо врегулювання боргів (gjeldsordning) не відбудеться, визначено в § 7-3.

Цей параграф іде після відкриття переговорів у § 3-1 та закликання заявляти вимоги в § 3-2. Обов'язки боржника в цей період визначено в § 3-5, а припиненню застави внаслідок арешту (utleggspant) присвячено окремий параграф — § 3-6.