§ 2-3. Обов'язок судового виконавця (namsfogden) з'ясувати обставини справи

Цей параграф покладає на судового виконавця відповідальність за те, щоб обставини справи були достатньо з'ясовані, перш ніж, можливо, будуть розпочаті переговори щодо боргів (gjeldsforhandling). Частина перша встановлює основне правило. Решта параграфа визначає, як має діяти судовий виконавець.

Спочатку судовий виконавець повинен перевірити, чи містить заява всі відомості, яких вимагає § 2-1 частина друга, тобто про доходи, майно, борги та витрати на життя (leveomkostninger). Якщо щось незрозуміло, судовий виконавець може вимагати, щоб ви це документально підтвердили. Після цього судовий виконавець повинен зібрати відомості про зареєстровані обтяження на ваше майно. Під обтяженнями маються на увазі застава (pant) та подібні права інших осіб на те, чим ви володієте.

Судовий виконавець також може звертатися із запитами до третіх осіб. Тут відповідно застосовується Закон про примусове виконання § 5-7. Згідно з ним судовий виконавець може просити сторони надати відомості та докази, а також може вимагати відповіді й від сторонніх осіб, які можуть мати щось важливе для справи. Відомості, які отримав один судовий виконавець, можна передавати іншим судовим виконавцям, якщо вони можуть мати значення для справи. Щодо певних відомостей цей обов'язок діє незважаючи на обов'язок збереження конфіденційності (taushetsplikt). Судовий виконавець також може вимагати відомості від органу реєстрації населення. Якщо ви подаєте до районного суду (tingretten) скаргу (klage) на таку вимогу, скарга, як правило, має зупиняючу дію (oppsettende virkning), тобто виконання вимоги має почекати. Це не стосується випадків, коли скарга явно безпідставна.

Обов'язок з'ясувати обставини справи тісно пов'язаний з рештою розділу 2. Заява та заява боржника про зняття обов'язку збереження конфіденційності регулюються § 2-1. Консультування передбачено в § 2-2. Судовий виконавець може відхилити заяву згідно з § 2-6, якщо боржник не сприяє в міру своїх можливостей з'ясуванню обставин справи. Якщо рішення про початок переговорів має ухвалити суд (retten), справа згідно з § 2-7 повинна бути настільки добре з'ясована й підготовлена, щоб переговори можна було провести протягом чотирьох місяців.