§ 3-55. Нагляд за дотриманням Закону про фінансові договори (Finansavtaleloven): Норвезький орган захисту прав споживачів (Forbrukertilsynet) і Ринкова рада (Markedsrådet)

Закон про фінансові договори·LOV-2020-12-18-146

Машинний переклад з норвезької. Чинним є норвезький текст. Читати оригінал норвезькою.Norsk English العربية Polski Українська

Коротко

Текст закону (неофіційний переклад)

§ 3-55. Нагляд

(1) Норвезький орган захисту прав споживачів і Ринкова рада з огляду на інтереси споживачів (forbrukere) здійснюють нагляд за тим, щоб надавач послуг, який провадить підприємницьку діяльність, дотримувався положень цього закону або положень, ухвалених на його підставі. Нагляд здійснюється відповідно до правил Закону про маркетинг (markedsføringsloven) §§ 32 до 41, § 42 частини першої друге речення та §§ 43 до 43 c, якщо інше не випливає з частини третьої або з підзаконного акта (forskrift), виданого відповідно до частини четвертої.
(2) На надавача послуг може бути накладено адміністративний штраф за умисне або необережне порушення правил, зазначених у частині першій, якщо порушення вважається істотним або вчинялося неодноразово. Адміністративний штраф сплачує той надавач послуг, щодо якого ухвалено рішення.
(3) Положення Закону про фінансовий нагляд §§ 2-4, 2-5, 2-6 і 2-7 або положення, ухвалені на їх підставі, відповідно застосовуються, наскільки це доречно, до працівників Норвезького органу захисту прав споживачів і членів Ринкової ради, якщо інше не випливає з підзаконного акта, виданого відповідно до частини четвертої.
(4) Уряд (Kongen) може підзаконним актом встановити детальніші правила щодо наглядових повноважень Норвезького органу захисту прав споживачів і Ринкової ради, щодо відносин з іншими наглядовими органами та щодо доповнення правил, зазначених у частині третій. Уряд може підзаконним актом встановити детальніші правила щодо визначення розміру адміністративного штрафу, див. частину другу.
(5) Правила цього параграфа жодним чином не обмежують нагляд Норвезької служби фінансового нагляду відповідно до інших чинних правил.
Джерело: Lovdata — Finansavtaleloven (Закон про фінансові договори) § 3-55

Що це означає?

Цей параграф визначає, хто наглядає за тим, щоб надавачі послуг, які провадять підприємницьку діяльність, дотримувалися закону. Це Норвезький орган захисту прав споживачів і Ринкова рада, і це завдання обґрунтоване інтересами споживачів. Нагляд здійснюється за правилами Закону про маркетинг, якщо інше не випливає з підзаконного акта або з частини третьої. Власна наглядова роль Норвезької служби фінансового нагляду цим параграфом не обмежується.

На надавача послуг може бути накладено адміністративний штраф за умисне або необережне порушення, але лише якщо порушення є істотним або вчинялося кілька разів. Штраф сплачує той надавач послуг, щодо якого ухвалено рішення. Уряд може встановлювати детальніші правила щодо наглядових повноважень, відносин з іншими наглядовими органами та визначення розміру штрафу. Приклад із ролями, передбаченими законом: надавач послуг неодноразово з необережності порушує одне й те саме правило. У такому разі може бути застосовано адміністративний штраф.

Закон про маркетинг § 32 передбачає, що Норвезький орган захисту прав споживачів і Ринкова рада контролюють комерційну практику та договірні умови суб'єктів підприємницької діяльності. Це професійно незалежні органи, і ні уряд, ні міністерство не можуть керувати ними в окремих справах. Закон про маркетинг § 41 стосується примусового штрафу (tvangsmulkt) — фінансової санкції, яку потрібно сплатити, якщо рішення не виконується. Його можна встановити як штраф, що нараховується постійно, або як одноразову суму, і він не повинен робити порушення рішення вигідним.

Частина третя поширює дію Закону про фінансовий нагляд §§ 2-4 до 2-7 на працівників Норвезького органу захисту прав споживачів і членів Ринкової ради, наскільки це доречно. Ці правила, зокрема, забороняють працювати в підприємствах, що перебувають під наглядом, та обмежують володіння фінансовими інструментами, випущеними ними, і торгівлю такими інструментами. Вони також передбачають обов'язок повідомляти про кредити та поруку (kausjon) від таких підприємств, а також обов'язок зберігати конфіденційність щодо справ клієнтів (kunder). Імперативність закону в § 1-9 зазначено як параграф, що посилається на цей.

Пов'язані параграфи
Усі §§ Закону про фінансові договори →