§ 21. Витрати, коли справа про стягнення боргу переходить до судового стягнення
Коли справа переходить до судового стягнення (rettslig inndriving), звичайні правила про витрати на стягнення (inkassokostnader) вже не діють самі по собі. Тоді застосовуються правила про судові витрати (sakskostnader) із процесуального законодавства (rettergangslovgivningen). Це означає, що витрати, пов'язані з примирною радою (forliksrådet), судом або примусовим виконанням, оцінюються за окремими правилами.
Машинний переклад з норвезької. Чинним є норвезький текст. Читати оригінал норвезькою.Norsk English العربية Polski Українська
Текст закону (неофіційний переклад)
До витрат на судове стягнення застосовуються правила процесуального законодавства про судові витрати.
Що це означає?
§ 21 короткий, але важливий. Він встановлює, що коли справа про стягнення боргу переходить до судового стягнення, витрати вже визначаються не лише правилами Закону про стягнення боргів щодо позасудових витрат. Тоді застосовуються правила про судові витрати з процесуального законодавства.
Судове стягнення означає, що вимогу стягують через судову систему або органи примусового виконання. Це може бути, наприклад, заява до примирної ради (forliksklage), судове рішення, платіжний наказ (betalingspålegg), арешт майна (utlegg) або інше примусове виконання. Це серйозніший крок, ніж звичайне стягнення боргів (inkasso).
Перш ніж справа дійде до цього етапу, ви зазвичай отримуєте попередження про стягнення (inkassovarsel) і вимогу про оплату (betalingsoppfordring). Вам мають надати строк, щоб заплатити або подати заперечення (innsigelser). Якщо ви не платите, а питання з вимогою не вирішено, справа може піти далі.
Коли справа переходить у судову площину, можуть з'явитися нові витрати. Це може бути судовий збір, збір судового виконавця (namsmannen), судові витрати та можливі витрати на юридичну допомогу. § 21 встановлює, що ці витрати регулюються не тими самими правилами, що й звичайна винагорода за стягнення (inkassosalær). Вони підпорядковуються правилам процесуального законодавства.
Процесуальне законодавство — це правила про те, як справи розглядаються в судовій системі. Для звичайних людей суть така: коли справа потрапляє до суду або до судового виконавця, картина витрат може змінитися. Це може коштувати дорожче, ніж звичайне стягнення боргів. Тому варто серйозно ставитися до судових повідомлень.
У чому різниця між позасудовим і судовим стягненням?
Позасудове стягнення (utenrettslig inndriving) — це стягнення боргів до того, як справа потрапить до державних органів. Це листи, вимоги про оплату, телефонні дзвінки, угоди про оплату (betalingsavtaler) і звичайний супровід справи. Витрати на цьому етапі регулюються насамперед §§ 17–20.
Судове стягнення — це коли справу передають далі до державних органів. Це може бути примирна рада, районний суд (tingretten) або судовий виконавець. Тоді для встановлення або стягнення вимоги використовуються судові засоби.
Простий приклад: ви отримуєте попередження про стягнення. Це позасудовий етап. Ви отримуєте вимогу про оплату від колекторського агентства (inkassobyrå). Це також позасудовий етап. Справу надсилають до примирної ради. Тепер ви на судовому шляху. Справа переходить до судового виконавця для арешту майна. Це вже судове стягнення.
Ця межа має велике значення для витрат. До судового стягнення діють рамки Закону про стягнення боргів. Після цього вступають у дію процесуальні правила.
Чи означає це, що ви завжди мусите сплачувати судові витрати?
Ні. § 21 визначає, які правила застосовуються. Він не каже, що ви завжди мусите платити все.
Чи доведеться вам сплачувати судові витрати, залежить від правил відповідного процесу. Значення може мати те, чи була вимога правильною, чи ви програли справу, чи мали ви розумні підстави для розгляду справи і які витрати були необхідними.
Якщо ви оскаржуєте (bestrider) вимогу з вагомих причин, може бути помилкою просто заплатити все зі страху. Але ви маєте відповідати чітко й послідовно. Якщо ви ігноруєте судові листи, справа може піти далі, а ваші заперечення так і не будуть враховані.
Багато людей помиляються, сприймаючи лист від примирної ради або судового виконавця як «ще один лист від колекторів». Не робіть так. Коли справа перейшла в судову площину, строки можуть бути важливішими. Відсутність відповіді може призвести до рішення не на вашу користь.
Навіщо існує § 21?
§ 21 чітко розмежовує два набори правил. Закон про стягнення боргів має власні правила про позасудове стягнення. Але судові справи мають свої правила. Тому треба знати, яка система застосовується.
Без § 21 могло б бути незрозуміло, чи обмеження витрат за Законом про стягнення боргів поширюються також на судовий збір і судові витрати. Цей параграф встановлює, що для судового стягнення застосовується процесуальне законодавство.
Це не означає, що Закон про стягнення боргів стає зовсім неважливим. Наприклад, і далі може мати значення, чи дотримався колектор (inkassator) § 11 перед судовим стягненням. § 11 встановлює, що колектор має надіслати вимогу про оплату з попередженням про судове стягнення, строки мають сплинути, а вимогу має бути визнано правомірною.
Якщо колектор звертається до судового стягнення завчасно, це може мати наслідки. Але самі витрати на судовий розгляд оцінюються за іншими правилами.
Що відбувається, якщо справа переходить до судового виконавця?
Якщо справа переходить до судового виконавця, може бути подано заяву про арешт майна. Арешт майна означає, що борг можуть покрити за рахунок заробітної плати, банківського рахунку або майна. Це не стається лише тому, що так хоче колекторське агентство. Має існувати правова підстава, і необхідно дотримуватися процесуальних правил.
Витрати на такі дії підпорядковуються окремим правилам. Можуть нараховуватися збори. Це також може мати практичні наслідки для ваших фінансів.
Якщо ви отримали лист від судового виконавця, уважно прочитайте його повністю. Перевірте, якої вимоги він стосується. Перевірте строк. Перевірте, чи можете ви заплатити, укласти угоду або висловити протест. Не чекайте, поки вже почнеться утримання із заробітної плати (lønnstrekk).
Приклади
Per винен 4 500 крон мобільному оператору. Він отримує попередження про стягнення, але не платить. Він отримує вимогу про оплату, але не відповідає. Після спливу строку колекторське агентство передає справу до примирної ради. Тепер справа перейшла до судового стягнення. Витрати, пов'язані з примирною радою, визначаються вже не лише правилами про звичайну винагороду за стягнення. Вони оцінюються за правилами про судові витрати. Per не варто ігнорувати лист від примирної ради. Якщо він вважає вимогу правильною, йому слід заплатити або спробувати домовитися. Якщо він вважає вимогу неправильною, він має відповісти в строк і пояснити чому. Результат залежить від того, що зробить Per. Якщо він не відповість, справа може піти далі так, що для нього все стане складнішим і дорожчим.
Anne отримує вимогу щодо товару, який, на її думку, вона повернула. У неї є квитанція про повернення. Проте справа все одно потрапляє до примирної ради. Anne відповідає в строк. Вона додає квитанцію про повернення і пояснює, що вимога неправильна. Це важливо. Коли справа перейшла в судову площину, вона має користуватися тими каналами, яких вимагає справа. Недостатньо просто мати рацію. Вона мусить подати документи до справи. Якщо виявиться, що вимогу не слід було передавати далі, це може вплинути на витрати. Але якщо Anne не відповість, вона ризикує отримати рішення не на свою користь, навіть маючи вагомі аргументи.
Поширені помилки
- Вважати, що лист від примирної ради — це просто звичайний лист від колекторів
- Не відповідати, бо ви вже висловили протест колекторському агентству
- Плутати винагороду за стягнення із судовим збором і судовими витратами
- Забувати, що судові строки можуть бути короткими й важливими
- Сплачувати всю вимогу, не розрізняючи основну вимогу (hovedkrav), витрати на стягнення та судові витрати
Що вам варто зробити?
Серйозно ставтеся до судових листів. Перевірте, чи лист надійшов від примирної ради, районного суду або судового виконавця. Це не те саме, що звичайний лист від колекторів.
Перевірте строк. Запишіть його того ж дня. Бажано встановіть нагадування в телефоні.
Знайдіть документи. Ви заплатили? Ви розірвали договір? Ви повернули товар? Чи маєте ви електронний лист, квитанцію Vipps або банківську виписку?
Відповідайте через правильний канал. Якщо в листі сказано, що ви маєте відповісти примирній раді, не завжди допоможе просто написати колекторському агентству.
Якщо вимога правильна, спробуйте заплатити або домовитися, перш ніж витрати зростуть. Якщо вимога неправильна, чітко оскаржте її та додайте докази.