§ 2. Що насправді таке колекторська компанія?

Цей параграф визначає найважливіші поняття у сфері стягнення боргів (inkasso). Він розрізняє компанії, для яких стягнення боргів є роботою (вони стягують гроші для інших), і компанії, які стягують власні неоплачені рахунки. Він також встановлює, що компанії, які купують борги в інших, щоб стягувати їх самостійно, провадять діяльність зі стягнення боргів (inkassovirksomhet).

Закон про стягнення боргів (Inkassoloven)·LOV-1988-05-13-26

Машинний переклад з норвезької. Чинним є норвезький текст. Читати оригінал норвезькою.Norsk English العربية Polski Українська

Текст закону (неофіційний переклад)

Під діяльністю зі стягнення боргів розуміється професійне або постійне стягнення прострочених грошових вимог (forfalte pengekrav) для інших. Крім того, сюди належить купівля прострочених грошових вимог і самостійне стягнення (egen inndriving) таких вимог.

Під колектором (inkassator) розуміється підприємство, яке має ліцензію (bevilling) на провадження діяльності зі стягнення боргів.

Джерело: Lovdata — Inkassoloven (Закон про стягнення боргів) § 2

Що це означає?

Цей параграф працює як словник для решти Закону про стягнення боргів. Він точно пояснює, який саме вид роботи регулює закон. Без цих визначень компаніям було б легко знаходити лазівки. Закон визначає три основні речі, на які поширюються правила про стягнення боргів.

По-перше, він визначає, що таке «діяльність зі стягнення боргів». Якщо робота компанії полягає в тому, щоб стягувати гроші для інших компаній — і вона робить це регулярно та з метою заробітку (професійно), — вона займається стягненням боргів. Це класичні колекторські агентства (inkassobyrå), як-от Kredinor, Intrum і Svea. Вони самі нічого не виробляють, їхня єдина робота — розбиратися з ситуацією, коли ми з вами не оплатили рахунки енергокомпанії чи фітнес-центру.

По-друге, закон встановлює, що «купівля прострочених грошових вимог» і їх стягнення також є стягненням боргів. Сьогодні це дуже поширена практика. Припустімо, у банку є 100 клієнтів, які не оплатили рахунок за кредитною карткою. Банк не хоче витрачати час на дзвінки та листи цим клієнтам. Натомість він продає весь пакет неоплачених боргів колекторській компанії (inkassoselskap) за невелику ціну. Тепер колекторська компанія володіє боргом і намагається стягнути з вас усю суму. Закон встановлює, що на це також поширюються суворі правила про стягнення боргів.

По-третє, закон визначає слово «колектор». Це просто юридичний термін для фірми, яка отримала від держави дозвіл (ліцензію) на стягнення боргів. Це означає, що не будь-хто може відкрити колекторське агентство у своєму гаражі. Вам потрібен дозвіл, ви маєте знати правила, і ви перебуваєте під наглядом (tilsyn) Управління фінансового нагляду Норвегії (Finanstilsynet).

Закон також згадує «самостійне стягнення». Якщо столяр, послугами якого ви користувалися, вирішує сам надсилати нагадування про оплату (purring) і попередження про стягнення (inkassovarsel), замість того щоб звертатися до агентства, він займається самостійним стягненням. Хоча він робить це сам, він мусить дотримуватися тих самих суворих правил щодо попереджень і строків, що й професійне агентство.

Що означає, що ваш борг продали?

Багато людей переживають шок, коли заходять в інтернет-банк і бачать, що борг перед Bank Norwegian чи Komplett раптом зник, а потім отримують поштою лист від компанії, про яку ніколи не чули, з вимогою сплатити точно таку саму суму.

Це називається купівлею портфеля, або зміною власника боргу. Це цілком законно і відбувається в Норвегії щодня. Початкова компанія продає ваш борг, щоб одразу отримати трохи грошей, а не ризикувати тим, що їй взагалі ніколи не заплатять.

Для вас як боржника (skyldner) це з юридичного погляду фактично нічого не змінює. Ви винні рівно стільки ж і маєте рівно ті самі права, що й раніше. Нова компанія не може раптом подвоїти відсоткову ставку, додати вигадані збори (gebyr) або скасувати план погашення (nedbetalingsplan), який ви вже узгодили з попереднім власником. Умови переходять разом із боргом. Різниця лише в тому, кому ви платите і кому телефонуєте, якщо потрібна відстрочка.

Що станеться, якщо ви помилитеся?

Якщо ви ігноруєте вимоги компанії, яка купила ваш борг, на тій підставі, що ви її не знаєте, борг просто продовжуватиме зростати. Закон на їхньому боці, і вони продовжуватимуть додавати відсотки та судові збори, доки сума не стане в багато разів більшою за початкову. У найгіршому випадку справа закінчиться утриманням із вашої заробітної плати (lønnstrekk).

Для підприємств, які займаються «самостійним стягненням»: якщо ви порушите строки або вимагатимете незаконні збори, боржник може відмовитися сплачувати збори, і ви втратите право на відшкодування своїх витрат.

Приклади

Йонас узяв споживчий кредит на 50 000 крон, коли був студентом. Йому було важко платити, і настала дата платежу (forfall) за кредитом. Через рік він отримує лист від компанії під назвою «Gjeldsoppkjøp AS». Вони пишуть, що тепер володіють його кредитом, і просять сплатити все на їхній рахунок. Йонас лякається і думає, що став жертвою шахраїв, адже ніколи не позичав грошей у цієї компанії. Йонас телефонує до початкового банку, і там підтверджують, що продали його борг. Згідно із Законом про стягнення боргів, «Gjeldsoppkjøp AS» тепер формально є кредитором (kreditor) (тим, кому він винен гроші), і, стягуючи цей борг, компанія провадить діяльність зі стягнення боргів. Йонас укладає угоду про погашення з новою компанією. Умови такі самі, як і в початковому кредитному договорі.

Сара має невеликий перукарський салон. Одна клієнтка пішла, не оплативши рахунок на 2 500 крон за велике фарбування. Сара не хоче платити колекторському агентству за ведення справи, тому вирішує сама надіслати попередження про стягнення і вимогу про оплату (betalingsoppfordring). Це називається «самостійним стягненням». Оскільки вона робить це сама, вона мусить дотримуватися правил Закону про стягнення боргів щодо строків і попереджень, хоча вона не є офіційним колекторським агентством (колектором). Наприклад, вона не може вимагати збори, вищі за ті, що встановила держава.

Поширені помилки

  1. Думати, що борг скасовано, бо початковий банк каже: «у нас справу закрито».
  2. Відмовлятися платити новій компанії, бо «я ніколи не підписував з вами жодного договору».
  3. Як власник малого бізнесу: думати, що можете стягувати власні рахунки як завгодно, не дотримуючись правил Закону про стягнення боргів щодо строків і зборів.
  4. Думати, що звичайна адвокатська фірма — це те саме, що колекторська компанія (адвокати можуть займатися стягненням боргів, але мають окремий дозвіл).

Що вам варто зробити?

Коли ви отримуєте лист про те, що ваш борг змінив власника або що справу перейняла невідома вам колекторська компанія, варто зробити таке:

1. Перевірте, чи правильна сума — Порівняйте вимогу з тим, що ви винні спочатку, плюс звичайні відсотки. Якщо сума за ніч зросла на багато тисяч крон, попросіть детальну виписку. 2. Підтвердьте зміну власника — Не впевнені, чи лист справжній? Зателефонуйте до початкового банку або компанії, якій ви були винні, і запитайте, чи передавали вони справу саме цьому агентству. 3. Змініть номер рахунку в інтернет-банку — Переконайтеся, що ви не продовжуєте платити на старий рахунок попереднього власника. Гроші можуть застрягти на тижні, поки агентство їх розшукує. 4. Зв'яжіться з ними, щоб знайти рішення — Компанії, які купують борги, часто купили їх дешево. Тому вони дуже часто відкриті до вигідних і гнучких угод про погашення. Зателефонуйте їм і запропонуйте суму, яку ви зможете сплачувати щомісяця.

Поширені запитання

Чи законно продавати мій борг, не запитавши мене?
Так, це цілком законно. Вам не потрібно погоджувати продаж вашого кредиту чи рахунку іншій компанії. Ви лише маєте право отримати чітке повідомлення про те, кому тепер платити.
Яка різниця між кредитором і колектором?
Кредитор — це той, кому ви винні гроші (наприклад, Telenor). Колектор — це компанія, яку Telenor найняла, щоб виконати саму роботу зі стягнення з вас грошей (наприклад, Kredinor). Якщо Kredinor купує ваш борг у Telenor, Kredinor стає і кредитором, і колектором.
Чи можу я відкрити колекторське агентство, щоб стягувати гроші для своїх друзів?
Ні. Якщо ви хочете регулярно стягувати гроші для інших, вам потрібно зареєструвати компанію, виконати суворі фінансові вимоги, надати довідку про несудимість (politiattest) і отримати офіційну ліцензію від Управління фінансового нагляду Норвегії.
Чи може будь-хто стягувати власні рахунки?
Так, якщо ви продали товар або послугу, ви можете самі надсилати нагадування про оплату і попередження про стягнення («самостійне стягнення»). Але ви мусите дотримуватися точно тих самих правил Закону про стягнення боргів щодо того, скільки днів строку ви даєте і які збори можете стягувати.
Чи може нова компанія змінити мою відсоткову ставку?
Ні, вони не можуть змінити узгоджену у вашому договорі відсоткову ставку. Якщо це був кредит під 12 %, він таким і залишається. Але закон у будь-якому разі дає їм право вимагати державну пеню за прострочення (forsinkelsesrente), коли кредит не обслуговується.
Пов'язані параграфи
Усі §§ Закону про стягнення боргів →
Запитання на цю тему
Інструменти для цього