§ 7. Порука підпадає під строк основної вимоги
Якщо вимогу забезпечено порукою або гарантією (garanti), позовна давність за вимогою до поручителя спливає за тими самими правилами, що й за основною вимогою. Це діє навіть тоді, коли кредитор (kreditor) спершу мусить спробувати отримати оплату від основного боржника (hovedskyldner). Тобто поручитель не завжди може відраховувати строк від дня, коли кредитор уперше вимагав гроші саме від нього.
Машинний переклад з норвезької. Чинним є норвезький текст. Читати оригінал норвезькою.Norsk English العربية Polski Українська
Текст закону (неофіційний переклад)
Якщо вимогу (fordring) забезпечено порукою або подібною гарантією, строк позовної давності щодо гаранта обчислюється за тими самими правилами, що діють для основної вимоги. Для обчислення не має значення, що виконання зобов'язання (oppfyllelse) не можна вимагати від гаранта, доки не було безуспішно вимагано оплату від основного боржника, або що гарантія в інших відношеннях має субсидіарний характер.
Що це означає?
§ 7 стосується поруки. Порука означає, що особа або підприємство обіцяє заплатити, якщо справжній боржник (skyldner) не заплатить. Того, хто винен гроші в першу чергу, називають основним боржником. Того, хто стоїть за ним і дає гарантію, називають поручителем або гарантом.
Поширений приклад — батьки, які стають поручителями за кредитом своєї дитини. Банк позичає гроші дитині. Батьки обіцяють банку, що з них можна буде вимагати оплату, якщо дитина не платитиме. Самі батьки кредиту не отримували, але взяли на себе ризик.
§ 7 передбачає, що строк позовної давності щодо гаранта обчислюється за тими самими правилами, що й для основної вимоги. Це означає, що не виникає зовсім нового строку лише тому, що вимогу можна також пред'явити поручителю. Якщо позовна давність за основною вимогою спливає через 3 роки, відповідальність гаранта підпадає під ту саму систему. Якщо позовна давність за основною вимогою спливає через 10 років, відповідальність гаранта підпадає під ту саму систему.
Це може стати несподіванкою. Багато хто думає, що строк щодо поручителя починається лише тоді, коли кредитор фактично може вимагати оплату від поручителя. За § 7 це не так. Закон прямо зазначає, що не має значення те, що кредитор спершу мусить спробувати отримати оплату від основного боржника.
Це діє й тоді, коли гарантія субсидіарна. Субсидіарна означає, що вимагати від гаранта можна лише після того, як основний боржник не заплатив. Простими словами: гарант стоїть другим у черзі. Але щодо позовної давності це не допомагає. Строк однаково обчислюється за основною вимогою.
Це суворо, але практично. Якби строк щодо поручителя починався набагато пізніше, відповідальність за порукою могла б висіти дуже довго. Завдяки § 7 усі сторони мусять стежити за основною вимогою. Банк, позикодавець або кредитор мусить стежити за строком. Поручителю теж варто стежити, бо стара вимога може залишатися чинною, якщо строк було перервано.
Коли спливає позовна давність за вимогою до поручителя?
Позовна давність за вимогою до поручителя спливає за тими самими правилами, що й за основною вимогою. Тобто спершу треба з'ясувати, що є основною вимогою. Це звичайна грошова вимога (pengekrav) зі строком 3 роки? Це грошова позика (pengelån) зі строком 10 років? Це вимога, встановлена судовим рішенням (dom), з новим 10-річним строком? Коли ви це знаєте, можна оцінити відповідальність за порукою.
Це не обов'язково означає, що поручитель завжди звільняється, коли звільняється основний боржник. § 7 треба читати разом із § 25. § 25, зокрема, передбачає, що у разі поруки або подібної гарантії вимога до гаранта вважається задавненою (foreldet), коли позовна давність щодо основного боржника настала раніше, ніж вимогу було пред'явлено гаранту певними діями. Це показує, наскільки тісно відповідальність за порукою пов'язана з основною вимогою.
Для того, кому належить вимога, висновок простий: ви мусите стежити за строком як щодо основного боржника, так і щодо поручителя. Не варто чекати, доки основний боржник роками створюватиме труднощі, перш ніж щось робити з гарантією. Якщо ви допустите, щоб за основною вимогою сплила позовна давність, гарантію також можна втратити.
Для поручителя висновок теж простий: ви маєте знати, що саме підписали. Порука — це не просто формальність. Вона може зробити вас відповідальним за чужі борги. І навіть якщо від вас не вимагатимуть оплати одразу, відповідальність може довго йти слідом за основною вимогою.
Це особливо важливо у разі позик. Якщо основна вимога — це грошова позика зі строком позовної давності 10 років за § 5, відповідальність за порукою також може бути пов'язана з цим довгим строком. Якщо позику згодом буде встановлено судовим рішенням або виконавчим документом (tvangsgrunnlag), можуть виникнути нові строки за правилами про переривання строку позовної давності (fristavbrudd) та новий строк. Тому відповідальність за порукою може тривати довше, ніж поручитель спершу думає.
Що означає, що гарантія субсидіарна?
Субсидіарна гарантія означає, що кредитор не може одразу звернутися до гаранта. Кредитор спершу мусить спробувати отримати гроші від основного боржника. Якщо основний боржник не платить, можна вимагати від гаранта.
Це звучить як сильний захист. І це справді захист від передчасної вимоги. Але це не окреме правило про позовну давність. § 7 передбачає, що для обчислення не має значення, що виконання зобов'язання не можна вимагати від гаранта, доки не було безуспішно вимагано оплату від основного боржника.
На практиці це означає, що строк може спливати, навіть якщо кредитор ще не може вимагати гроші від гаранта. Це може здаватися дивним. Але закон пов'язує строк з основною вимогою. Основна вимога — це сама вимога. Гарантія — це забезпечення цієї вимоги.
Тому, якщо ви гарант, не варто думати: «Мені ще не надходило вимоги, тож строк не почався». Це може бути помилкою. Строк уже міг початися, бо настав строк платежу за основною вимогою.
Якщо ви кредитор, не варто думати: «Я можу почекати з поручителем, доки не випробую все інше». Це теж може бути помилкою. Ви мусите вчасно забезпечити переривання позовної давності.
Що буде, якщо ви помилитеся?
Якщо ви кредитор і не врахуєте § 7, ви можете втратити гарантію. Це може бути серйозно. Порука або гарантія часто є причиною, чому ви почувалися впевнено, укладаючи договір. Але забезпечення мало чого варте, якщо ви допустите, щоб строк позовної давності сплив.
Якщо ви поручитель і не розумієте § 7, це може стати для вас несподіванкою. Від вас можуть вимагати оплату через довгий час після того, як основний боржник перестав платити. Водночас у вас можуть бути заперечення, якщо вимога задавнена. Тому завжди просіть пояснення: що є основною вимогою, коли настав строк її оплати, які переривання строку відбулися і чому кредитор вважає, що вимога досі чинна?
Якщо ви основний боржник, знайте, що поручителя можуть залучити, якщо ви не платитимете. Це може спричинити проблеми в родині та дружбі. Багато порук укладається саме між людьми, які довіряють одне одному. Тому до поруки не варто ставитися легковажно.
Приклади
Kari бере позику на 300 000 крон. Її батько, Per, стає поручителем. Позику треба повертати поступово. Kari перестає платити. Банк спершу намагається отримати оплату від Kari. Per думає, що йому не потрібно нічого відстежувати. Адже банк ще не пред'являв йому вимоги. Але § 7 означає, що строк позовної давності щодо Per обчислюється за тими самими правилами, що діють для вимоги банку до Kari. Те, що банк спершу мусить спробувати отримати гроші від Kari, не означає, що строк щодо Per автоматично починається пізніше. Якщо банк допустить, щоб за основною вимогою сплила позовна давність, не перервавши строк належним чином, це може вплинути на вимогу до Per. Тому банк мусить контролювати позовну давність. Per також варто стежити і просити документи, якщо банк згодом пред'явить йому вимогу.
Mette має невелику фірму. Вона постачає товари іншій фірмі. Власник фірми-покупця дає особисту гарантію оплати. Рахунок-фактуру (faktura) не оплачено. Mette кілька років надсилає фірмі нагадування про оплату (purring), але нічого не робить щодо власника, який дав гарантію. Якщо основна вимога до фірми підпадає під 3-річний строк і його не буде вчасно перервано, гарантією також може бути важко скористатися. Тому Mette мала б звернутися і до фірми, і до гаранта, перш ніж сплив строк. Не завжди достатньо просто мати гарантію в шухляді. Гарантією треба правильно скористатися і стежити за строком.
Поширені помилки
- Вважати, що строк щодо поручителя починається лише тоді, коли поручитель отримує вимогу
- Вважати, що субсидіарна гарантія дає новий строк позовної давності
- Занадто довго зволікати зі зверненням до гаранта
- Не перевіряти, який строк має основна вимога
- Вважати, що порука — це лише формальність без реального ризику
Що вам варто зробити?
Якщо ви кредитор, налагодьте контроль строків із першого дня. Запишіть дату платежу (forfallsdato) за основною вимогою. Запишіть, хто є поручителем або гарантом. Відстежуйте обидва напрямки, перш ніж строк наблизиться до кінця.
Якщо ви поручитель, попросіть копію договору позики (låneavtale), гарантії та графіка платежів. Вам варто знати максимальну суму, за яку ви можете відповідати. Також попросіть повідомляти вас, якщо основний боржник допустить порушення договору (mislighold).
Якщо вам як поручителю пред'явили вимогу, попросіть документи. Запитайте, коли настав строк платежу за основною вимогою. Запитайте, чи було перервано позовну давність. Запитайте, чи основний боржник досі несе відповідальність. Запитайте, на яке положення спирається кредитор. Не платіть, доки не зрозумієте, за що платите.