§ 50. Комісія з вирішення спорів щодо подорожей: затвердження та збір
Машинний переклад з норвезької. Чинним є норвезький текст. Читати оригінал норвезькою.Norsk English العربية Polski Українська
Коротко
- Комісія (nemnd) з розгляду спорів щодо подорожей повинна подати заявку на затвердження відповідно до Закону про затвердження органів вирішення споживчих спорів (godkjenningsloven).
- Учасники ринку, які надають туристичну гарантію (reisegaranti) для туристичних пакетів (pakkereiser), повинні брати участь у комісії та сплачувати збір (gebyr).
- Збір стягує Норвезький фонд туристичних гарантій (Reisegarantifondet).
- Міністерство (departementet) може підзаконним актом (forskrift) регулювати збір, плату за розгляд справ і судові витрати (sakskostnader).
Текст закону (неофіційний переклад)
§ 50. Затвердження комісії та обов'язок брати участь у комісії
Що це означає?
Цей параграф стосується вирішення спорів поза судами. Якщо існує комісія, яку туристична галузь і організації споживачів створили за угодою і яка розглядає спори в межах закону, комісія повинна подати заявку на державне затвердження відповідно до Закону про затвердження органів вирішення споживчих спорів. Сам закон не створює жодної комісії. Він передбачає, що галузь та організації мандрівників спочатку домовилися про її створення.
Обов'язок брати участь і платити стосується того, хто надає туристичну гарантію для туристичних пакетів. Такі учасники ринку повинні входити до комісії та сплачувати збір на її діяльність. Збір стягує Норвезький фонд туристичних гарантій, а міністерство може встановити детальніші правила щодо нього в підзаконному акті. Таким чином, фонд одночасно управляє гарантіями (garanti) і стягує збір для комісії.
Третя частина надає міністерству повноваження визначати в підзаконному акті, чи повинні сторони платити за розгляд справи в комісії і скільки. Міністерство також може визначити, якою мірою на того, хто програв, може бути покладено обов'язок покрити судові витрати протилежної сторони (витрати на ведення справи). Отже, сам закон не встановлює жодних ставок. Такі правила можна встановлювати без внесення змін до закону.
Параграф належить до розділу 10 разом із державними засобами впливу. Контроль за дотриманням закону здійснюють Норвезьке управління у справах споживачів (Forbrukertilsynet) і Ринкова рада (Markedsrådet), але він не поширюється на розділ 8 про туристичну гарантію (§ 51). Адміністративний штраф (overtredelsesgebyr) може бути накладено за істотні або повторні порушення певних правил щодо інформування (§ 52). Покарання у вигляді штрафу (bøter) або позбавлення волі (fengsel) на строк до трьох місяців застосовується за порушення розділу 8 (§ 53). Отже, параграф є частиною системи, що включає як вирішення спорів, так і державний нагляд.
Приклад: організатор (arrangør), який надав гарантію для туристичних пакетів, повинен брати участь у комісії та сплачувати збір, який стягує фонд.