§ 4-1. Пропозиція щодо добровільного врегулювання боргів: хто її складає і хто її отримує

Закон про врегулювання боргів (Gjeldsordningsloven)·LOV-1992-07-17-99

Машинний переклад з норвезької. Чинним є норвезький текст. Читати оригінал норвезькою.Norsk English العربية Polski Українська

Текст закону (неофіційний переклад)

§ 4-1. Пропозиція щодо врегулювання боргів (forslag til gjeldsordning)

Боржник (skyldner) або особа, яка йому допомагає, повинен якомога швидше після закінчення строку, встановленого для кредиторів (fordringshaverne) для заявлення своїх вимог, підготувати пропозицію щодо добровільного врегулювання боргів.

Пропозиція подається судовому виконавцю (namsfogden), який повинен переконатися, що вона не суперечить §§ 4-2 – 4-10.

Джерело: Lovdata — Gjeldsordningsloven (Закон про врегулювання боргів) § 4-1

Що це означає?

Цей параграф започатковує етап підготовки пропозиції в межах добровільного врегулювання боргів. Боржник (особа, яка має борги), за потреби разом із помічником, повинен скласти пропозицію одразу після того, як закінчиться строк для кредиторів (kreditorene) для заявлення своїх вимог. Готова пропозиція надсилається судовому виконавцю. Судовий виконавець перевіряє, чи її зміст не виходить за межі, встановлені в § 4-2 – § 4-10. Ці межі стосуються, зокрема, того, що може передбачати врегулювання, що боржник може залишити собі та як кошти розподіляються між кредиторами.

Пов'язані параграфи

Усі §§ Закону про врегулювання боргів →